Ставропільська проблема Путіна: Як Чечня та Інгушетія дестабілізують південь Росії

Ситуація для російської влади у регіоні погіршується. Фактор близькості з Чеченською Республікою та Республікою Інгушетія, між якими спостерігається тліючий конфлікт навколо питання обміну територіями, може додатково загострити ситуацію.

Влада

"Смотрящий за краєм" - кримінальний авторитет "Лимон", справжнє прізвище - Журавський, відноситься до категорії "злодіїв у законі", уродженець Ставропільського краю, мешкає в Москві.

Діючий губернатор – Володимир Владіміров не має особливого авторитету, спирається на команду, яка з ним приїхала з Ямало-Ненецького автономного округу. Велику частину з них уже засуджено або усунено. Щоб вирішити питання про протидію йому, губернатор провів неформальні переговори з так званими "лідерами громадської думки", зокрема - з козаками (як реєстровими, так і тими, що не входять до реєстру), релігійним об'єднанням язичників, представниками РПЦ двох єпархій, представниками парламентських партій. В результаті зустрічі відбулося призначення представників парламентських партій на керівні посади в держструктурах і держкорпораціях, виділення потрібним людям з числа тих, що "домовилися", декількох ділянок землі сільськогосподарського призначення в оренду.

Релігійно-конфесійний компонент

Мусульмани групуються навколо певного імама і, зазвичай, розділені за національною ознакою. Всі імами мають ті чи інші взаємини з правоохоронними органами та повідомляють компрометуючі відомості один на одного. Імами, які відмовилися від співпраці, або фізично знищуються під приводом боротьби з тероризмом, або відносно них фабрикують кримінальні справи.

Язичники - групи й осередки загальною чисельністю понад 5 тисяч осіб. Після розгрому легальних структур перейшли на підтримання зв'язку через закриті форуми, припинили масові заходи, розбилися на групки до 10 осіб і здійснюють заходи щодо дискредитації РПЦ, органів влади та правоохоронних органів.

До речі, одним з результатів очікуваного незабаром отримання Україною Томосу стала втрата авторитету РПЦ в краї, посилився відтік парафіян і священиків: якщо раніше парафіяни і навіть священики йшли в язичницькі групи, то зараз - в церкви і молитовні будинки старообрядців, що викликає надзвичайне невдоволення з боку РПЦ.

Злочинний світ

У виправних установах помітний вплив серед ув'язнених мають так звані "тюремні джамоати" чи "зелені". Як і у всьому мусульманському середовищі, вони розташовані навколо особистості імама. Між собою постійно конкурують за нових членів і сфери впливу, але у разі нападу (з боку немусульманських елементів) один одного підтримують.

Злочинні угруповування, як правило, мають однорідний етнічний склад (тобто, комплектуються за етнічними ознаками, наприклад, дагестанці, чеченці тощо), за винятком ОЗГ із співробітників правоохоронних органів. На даний час їхня спеціалізація - будь-які приховані злочини, казино, викрадення автомобілів, переведення в готівку, корупція, організація евакуації автомобілів, вивіз сміття, ЖКГ, використання сільгоспугідь без орендної плати, нелегальний видобуток корисних копалин і т. д.

Політичні і суспільні групи

Комуністи: мають велику мережу активістів, представлені в кожному населеному пункті, всі - похилого віку, молоді - буквально по декілька людей на великі осередки. Участь з їхнього боку в протестах можлива у випадках, якщо вони носять соціальний характер.

ЛДПР і "Справедлива Росія" мають актив, що не перевищує 50 чоловік на кожну з цих партій (!) на весь край. Масовка купується за гроші, а робота активізується лише напередодні виборів. Результати на їхню користь фальсифікують, щоб вони зберегли представництва та імітували опозицію. ЛДПР має дуже стабільний електорат в межах 6-8 %, заснований виключно на симпатії до особистості Жириновського.

"Єдина Росія" у краї представлена зазвичай чиновниками і кар'єристами, які розцінюють членство в партії як можливість просування по службі або для захисту бізнесу. Участь у партійній діяльності практично зводиться до оплати членських внесків і участі в звітно-виборних заходах. Фальсифікації підсумків голосувань проходять через соцпрацівників і вчителів, які беруть участь у виборчих комісіях.

Фінансування злочинної діяльності здійснюють кандидати від "Єдиної Росії" шляхом передачі обумовленої суми керівництву штабу в Ставрополі. Там вже здійснюється перерозподіл іншим учасникам злочину.

Вагомою підтримкою партія не користується, має серйозний антирейтинг. До недавнього часу вона отримувала голоси тільки завдяки використанню образа Путіна, але в останні місяці, у зв'язку з падінням рейтингу президента, можливість отримувати хоч якісь голоси у них була втрачена, оскільки, в першу чергу від пенсійної реформи (та інших, ускладнюючих життя факторів), постраждали якраз низові фальсифікатори і соціально незахищені верстви населення краю, саме ті, кого ЄдРо звикла в першу чергу використовувати і вводити в оману. Крім того, великі спонсори, які виділяли гроші на вибори, втратили до ЄдРо інтерес, так як участь у діяльності "Єдиної Росії" припинила приносити економічні дивіденди і бути захистом від нападів з боку ОЗГ з правоохоронних органів, а участь у схваленні пенсійної реформи несе незворотні іміджеві втрати для депутатів ЄдРо всіх рівнів.

Ставропільське об'єднання виборців - СОВ - створене для тиску на кандидатів, на користь яких здійснюються фальсифікації на виборах. Наявність адекватних спостерігачів і членів виборчих комісій на тих чи інших виборчих округах є предметом торгу і домовленостей з фальсифікаторами виборів. Тобто, СОВ виступає в ролі інструменту внутрішньогрупових розборок представників влади. Фінансується за рахунок різних провладних кандидатів або зацікавлених у їхній перемозі осіб. Має можливості по перекриттю близько 100 ділянок добре навченими і ідеологічно мотивованими спостерігачами, і ресурс для закриття від "каруселей" - до половини виборчих дільниць краю - з допомогою фізичного насильства і псування засобів пересування. Такий специфічний спосіб "виборчої боротьби" дає можливість отримати до 15% голосів тих чи інших замовників.

Оргкомітет "Російського маршу" здатен мобілізувати до 300 активістів, які могли б вийти на несанкціоновані заходи (здебільшого мають противладну позицію, багато – ворожі настрої до імперського проекту Росії). Інші політичні партії та рухи не мають помітної політичної ваги.

Коментар

Ситуація для влади в регіоні погіршується. На території Ставропольського краю влада навіть провела масштабні військові навчання, чим викликала паніку у населення. Втім, навчання варто розглядати не тільки в розрізі напруженої ситуації на Північному Кавказі, але і в світлі російсько-української війни – адже в разі чого Кремлю простіше перекидати війська саме з Ставропілля і сусідніх регіонів, аніж з Мурманська чи Уралу. Також влада може розглядати такі навчання і як інструмент для залякування населення і придушення його волі до протесту.

Довідка

Ставропільський край - суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу, населення – понад 2,8 млн. осіб. Адміністративний центр — місто Ставропіль. На заході і південному заході Ставропільський край межує з Краснодарським краєм, на північному заході з Ростовською областю, на півночі і північному сході з Калмикією, на сході з Дагестаном, на південному сході з Чеченською Республікою, на півдні з Північною Осетією-Аланією, Карачаєво-Черкеською і Кабардино-Балкарською республіками. Має строкатий національний і конфесійний склад, серед населення значну частину складають такі національності як росіяни, вірмени, українці, представники кавказьких народів (даргинці, карачаївці, ногайці, чеченці тощо); є ті, хто називає себе терськими козаками, проте офіційно РФ не визнає існування такої національності, однак серед тих, хто офіційно записаний як "росіяни", є значний відсоток людей, які вважають себе представниками "козацької нації". Зазначимо, що станом на 2010 рік близько 31 тисячі осіб, і це лише за офіційною статистикою РФ, ідентифікували себе українцями. Якщо брати до уваги, що українське населення Росії влада активно піддає примусовій русифікації та асиміляції, етнічних українців в краї може бути набагато більше - до Голодомору 1932-33 років українське населення краю перевищувало 100 тисяч, а під час революції та війни 1917-1920 років значна частина краю входила до складу Кубанської Народної Республіки, де більшість населення були українцями. За перевіреною інформацією, є громадяни РФ-вихідці із Ставропілля, які воювали або воюють за Україну в АТО (ООС).

Інформацію підготували Антипутінський інформаційний фронт, Центр зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Ніконорова