Блінкен поговорив з Лавровим: Чи зустрінуться президенти США та Росії всередині червня

На те, що держсекретар США Ентоні Блінкен та голова російського МЗС Сергій Лавров досягнуть якихось значущих домовленостей у Рейк'явіку, не сподівався, здається, ніхто. Динаміка попередніх стосунків між країнами не давала для цього жодного приводу. 

Очільник американської дипломатії прогнозовано наголосив, що сьогоднішня політика путінської Росії неприйнятна для Вашингтона і пообіцяв відповідь на агресивні дії країни проти США та їхніх союзників. Заявив,  що Росії слід звільнити американців Пола Вілана і Тревора Ріда, нагадав про неприйнятність військової агресії проти України, засудив переслідування "Голосу Америки" та "Радіо Свободи"– і зачепив інші чисельні болючі точки в двосторонніх стосунках.

Натомість Лавров, що також було цілком сподівано, розповів про "конструктивну розмову" і зосередився на "спільних інтересах" Росії та США — зокрема, на необхідності почати діалог зі "стратегічної стабільності" (у що Росія, вочевидь, включає питання ядерного роззброєння), продовжити співпрацю стосовно проблем із ядерними озброєннями Півінічної Кореї та Ірану, необхідності досягти якихось домовленостей стосовно Афганістану, який, після виходу військ США, перетвориться на геополітичну проблему для Кремля.

З формальної точки зору, як перша, так і друга позиція є стимулом для зустрічі у верхах. В ході якої Байден міг би висловити своє роздратування політикою Путіна, а той — спробувати "підкупити" президента США якимись спільними проєктами. За результатами такої зустрічі обидва лідери могли б поставити собі по плюсику в графі "намагались налагодити дипломатичний діалог з найжорсткішим геополітичним опонентом". Але цього не трапилося.

Тому що попри готовність США здійснювати дипломатичний тиск на Росію і декларативне бажання Кремля розв'язувати якісь спільні проблеми, наразі держави не можуть подолати різного бачення ймовірного дипломатичного контакту на найвищому рівні.

Оскільки у Кремлі небезпідставно підозрюють, що "добрий дідусь Джо" знову не стримається, і наговорить на камеру стільки гірких істин про Володимира Володимировича, що вирізати їх усі не зуміють навіть досвідчені відеомонтажники на Russia Today.

Натомість у Білому домі побоюються — і не без підстав — що зустріч у верхах Кремль виставить як "налагодження діалогу між світовими столицями". Що надішле зовсім, зовсім неправильний сигнал стосовно майбутнього двосторонніх російсько-американських стосунків у бік багатьох зацікавлених аудиторій — від союзників США в Європі і до великого бізнесу та капіталу, який може змінити свою думку стосовно недоречності співпраці з Росією. Що нівелює багаторічні санкційні зусилля двох останніх американських адміністрацій.

Тому місце проведення, формат та тональність зустрічі, і навіть заяви її учасників для преси, скоріше за все, є предметом ретельного і конфіденційного обговорення між дипломатами найвищого рангу.

І торг стосовно цього питання буде продовжуватись. На цей факт натякає, наприклад, анонсоване скоре побачення секретаря російського Радбезу Патрушева з радником президента США з нацбезпеки Джейком Салліваном, яке мала би відбутися найближчими тижнями в одній з європейських столиць. Хоча гарантувати, що наступні переговори на такому високому рівні, дадуть якусь фінальну дату зустрічі топів наразі не може ніхто. Більше того, дата 15-16 червня, яку раніше називали в контексті ймовірного часу зустрічі двох президентів, наразі виглядає дедалі менш реалістично. Що, втім, не заважає професійним дипломатам оптимістично дивитись у майбутнє і заявляти, що вже "в найближчі тижні" Байден таки поговорить із Путіним.