Чи зможе Путін втретє обдурити Меркель

Війна на території Донеччини та Луганщини триває, незважаючи на мінські угоди про припинення вогню, - такий висновок зроблено в останній доповіді ООН. Ні для кого вже не таємниця, що досягнуте місяць тому перемир'я порушується систематично і суто в односторонньому порядку терористами, яких підтримує Росія. І навряд чи можна вважати перманентні атаки бойовиків на Донецький аеропорт, Дебальцеве, Попасну і Щастя такою собі інерцією ніким не контрольованих формувань: такі меседжі хороші для відведення очей простим обивателям, зате лідери світових держав уже усвідомили, що мають справу з геополітичним шулером. Володимир Путін продовжує гру на підвищення ставок, намагаючись одночасно виторгувати ослаблення Заходом санкцій, «примусити до миру» Україну на своїх умовах і розширити територію міфічної «Новоросії».

Втім, навіть будь-якому картковому блефу завжди є межа, незважаючи на те що за столом настільки довірливий суперник, як Ангела Меркель - головний парламентер із Кремлем від західних демократій, пише «Деловая столица».

Вперше Путін обдурив канцлера Німеччини влітку, коли під час зустрічей у Нормандії і подальших регулярних і тривалих телефонних бесід обіцяв зупинити ескалацію конфлікту на Донбасі, але насправді продовжував напихати «ДНР» і «ЛНР» сучасною зброєю і військовослужбовцями регулярної російської армії. Якби не осічка з малайзійським «Боїнгом», повномасштабне вторгнення військ РФ в Україну сталося б уже в липні, а не було б «приурочене до Дня української Незалежності» у серпні. Вдруге Меркель обманулась у вересні, коли повірила в умиротворення Кремля мінськими угодами.

Смисл підписаного в столиці Білорусі пакту був такий: в обмін на припинення смертовбивства Путін отримував контроль над значно розширеними в результаті російського наступу територіями «ДНР» і «ЛНР» єдиним масивом від Новоазовська до Луганська, але лінія фронту повинна бути надовго стабілізована, тим самим «нове Придністров'я» перетворювалося не в гарячий, а в заморожений конфлікт.

Однак терористичні гармати після цього стріляти не перестали, при цьому з процесу виявилися витягнутими самі підписанти Мінського протоколу з боку сепаратистів - на формального керівника «ЛНР» Плотницького почалося внутрішньовидове цькування, а представник «ДНР» Захарченко спішно покинув Донецьк і зовсім кудись зник. Тобто можлива ситуація, коли угоду про припинення вогню, з таким скрипом досягнуту в Мінську, буде попросту оголошено анульованою через «нелегітимність» окремих товаришів, які поставили під нею підпис. Тим більше що 2 листопада пройдуть «вибори» в «ДНР» і «ЛНР», і «новообрана влада» захоче «нової редакції у зв'язку з новими обставинами».

Паралельно Кремль запускає новий план дискредитації української влади, яка виходить на новий рівень разом із вищезазначеним бажанням Путіна підвищити ставки. Слідчий комітет РФ тепер уже відкриває кримінальне провадження зі звинуваченнями у військових злочинах і геноциді мирного населення стосовно українського міністра оборони Валерія Гелетея, начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка і командирів не добровольчих батальйонів (з ними в Москві давно все зрозуміло, одним словом, карателі), а окремих бригад української армії. І все це на тлі дедалі частіших жертв серед мирного населення Донбасу внаслідок масового обстрілу міст з упором на житлові квартали, соціальні об'єкти, школи і лікарні, які проводять терористи, але російські пропагандисти продовжують звинувачувати в цих злочинах українських військових. Таким чином, підводиться база під повторення ситуації в Камбоджі в 1978-1979 рр., коли світова спільнота не заважала вторгненню в'єтнамської армії з метою скинути злочинний режим Пол Пота.

Після чого на країну чекала громадянська війна впродовж десятиліть. Пустити Україну по камбоджійському кровопролитному сценарію - головна мета Путіна, що, втім, чудово усвідомлюють по обидва береги Атлантики, а в російські сентенції про київську хунту в сучасному світі ніхто не вірить, крім отруєних телепропагандою жителів РФ. Проте головне в грі в наперстки - запропонувати варіанти, а там усе вже залежить від лоха. А саме в такій базарній площині виглядає сьогодні геополітика в уявленні Кремля. Так що завдання України в цих умовах чужих ігор - не дати агресору розіграти свій апетит. Саме тому найважливішим елементом нинішнього етапу війни стала битва за Донецький аеропорт, що втратив уже суто військове значення. Якщо ми його здамо, Путін піде далі й хотітиме все більше і більше.

Представники «ДНР» і «ЛНР» останнім часом розпускають чутки, що після 2 листопада «новообрана влада» повторно звернеться до Росії з проханням про своє приєднання, а Путін, ґрунтуючись на результатах травневих псевдореферендумів «на всій території Донецької та Луганської областей», це прохання обов'язково задовольнить. Але кримський сценарій щодо Донбасу не спрацює з трьох причин. По-перше, Москві банально немає на що годувати і облаштовувати «Новоросію», що лише посилить внутрішньоросійську економічну кризу. По-друге, приймати Донбас не бажає саме населення Росії, тут варіант «кримнаш» не працює, зате по всій неосяжній країні стало практикою різке неприйняття на побутовому рівні донбаських біженців. Ну і, по-третє, пряма анексія Донбасу призведе до посилення західних санкцій і повної ізоляції путінського режиму, що має всі шанси призвести до повного краху не тільки економіки, а й усієї політичної системи РФ.

Насправді у Путіна немає чіткого плану, як бути далі. Саме з цієї причини він постійно тягне гуму в гарячковому пошуку виходу з глухого кута без втрати обличчя, в який сам себе і загнав. Проектуючи взаємовідносини, що склалися в російській еліті, на світовий істеблішмент, господар Кремля бачить порятунок у банальній дачі хабара. Путін уже анонсував майбутню велику приватизацію в основі основ економіки РФ - державному енергетичному секторі. Тобто купити лояльність європейців Москва хоче за допомогою їхнього допуску до управління російськими гігантами в енергетиці, а отже, їхнього колосального прибутку. Але РФ досі не зрозуміла, що з глобальним запуском маховика санкцій такі подачки виглядають як мінімум непотрібними, а як максимум - безглуздими.