Скільки часу ЄС дав Україні для збереження безвізу

Плановий звіт Єврокомісії в рамках нового механізму призупинення безвізових режимів не приніс Україні жодних сюрпризів.

У звіті ЄК визнала, що в загальних рисах Україна виконує критерії візової лібералізації. Але при тому без виконання обіцяної частини антикорупційних вимог Київ може зіштовхнутися із проблемами. Суть можливих санкцій ніхто не назвав – але в даному випадку це і не потрібно.

Похваливши Україну за зменшення кількості шукачів притулку, що прибули з нашої території, а також за якісне виконання угоди про реадмісію, і злегка дорікнувши за наркотрафік, який продовжує нести героїнові хвилі від Кавказу до самого Брюсселю, Єврокомісія видала свій набір вимог. Який би не мав здивувати в Україні рішуче нікого.

Вимоги складаються з шести пунктів, серед яких почесне місце займають забезпечення ефективності антикорупційних реформ, створення незалежного вищого антикорупційного суду, системи автоматизованої верифікації електронних декларацій та скасування електронного декларування для антикорупційних активістів. А також істотно посилити боротьбу з організованою злочинністю.

Є ще у звіті, звичайно, і вимоги посилити співпрацю з відповідними установами ЄС для запобігання ризикам нерегулярної міграції та проводити кампанію з інформування українців про обов'язки і права в рамках безвізового режиму – але в останніх двох пунктах, є надія, проблем не виникне.

При тому Єврокомісія не обіцяла робити жодних додаткових перевірок стосовно жодної із розглянутих у звіті країн (а розглядали, окрім нас, західно-балканські держави, Грузію та Молдову). Наступний звіт буде надано Європейському парламенту за результатами 2018 року – себто, скоріше за все, теж у другій половині наступного грудня.

Що, з одного боку, надихає – часу для задоволення вимог Європейської комісії в усіх гілок української влади є цілком достатньо. З іншого боку. Саме цей надлишок часу якраз і може "розхолодити" наші еліти, які звикли більшість проблем вирішувати в останню ніч. Коли, як водиться, люблять виникати різні обставини непереборної сили.

При тому українських посадовців може надихати приклад Польщі, де правляча партія намагається створити "альтернативну демократію" із Качинським у ролі Путіна, ігнорує розгнівані реляції тієї ж таки Європейської комісії – і, наразі, з Варшавою не трапляється нічого страшного.

Така аналогія буде в корені недостовірна і вельми небезпечна. Тому що, на відміну від Польщі, ми не є ні членом, ні навіть кандидатом на членство в ЄС. І для нас, в разі чого, не треба проводити масштабний "укрекзіт" . Достатньо буде одного-єдиного голосування Європарламенту стосовно тимчасового припинення безвізового режиму.

Та й браві польські шукачі "особливого шляху", судячи з новин про можливість скорих санкцій, теж можуть догратися до істотних неприємностей вже в найближчому майбутньому.

В будь-якому разі, проблеми з безвізовим режимом можуть стати фатальним ударом для правлячих політичних сил в Україні. Тому, будемо сподіватися, як представники законодавчої, так і виконавчої влади зроблять все можливе, аби до різких рухів з боку Брюсселя справа не дійшла. Такими є інтереси самозбереження сьогоднішньої політичної еліти, і такими є інтереси збереження України як незалежного і демократичного політичного проекту.