Схід на грані війни: Чи зрадить Путін іранських союзників

У тіні українсько-російської конфронтації, яка загрожує повномасштабною війною в Європі, якось губляться інші гострі конфлікти на планеті. Принаймні, в інформаційному полі європейців. Хоча зараз на Близькому Сході, ймовірно, справи потроху наближаються до нової війни.

"Непомітності" нового конфлікту сприяє і той факт, що переговори між Іраном та гарантами Спільного всеосяжного плану дій — більш відомого як "ядерна угода з Іраном" — тривають настільки довго, що широка публіка про них забула, а журналісти втомились про них писати.

Цей документ, підписаний 2015 року п'ятьма постійними членами Радбезу ООН та Німеччиною з Іраном, обмежував тамтешню ядерну програму в обмін на зняття санкцій. У 2018 році Трамп в односторонньому порядку з нього вийшов, аргументуючи позицію тим, що Тегеран не дотримується всіх обмежень. У відповідь Іран "образився" і перестав виконувати всі зобов'язання вже абсолютно офіційно. Після приходу до влади Джо Байдена у Відні розпочалися переговори щодо повернення Вашингтона та Тегерана до СВПД. Було проведено багато раундів безплідних розмов, які цікавили лиш безпосередніх їх учасників.

Втім, ситуація може змінитися впродовж кількох тижнів. Оскільки на думку військових аналітиків як Заходу, так і Ізраїлю, Тегеран усвідомлено затягував переговори — при тому активно розробляючи ядерну зброю. До фіналу цього виробництва, на думку західних спецслужб, залишається два-чотири місяці. Подібну точку зору публічно підтвердив держсекретар США Ентоні Блінкен, заявивши, що для порятунку ядерної угоди з Іраном залишаються "тижні". Які іранська делегація у Відні, вочевидь, має намір так само змарнувати, як і попередні місяці.

В цьому місці можна було б говорити про "перемогу" Ірану, який, прикрившись димовою завісою переговорів, продовжував накопичувати уран для ядерної зброї. Але не все так просто, оскільки ключові геополітичні гравці регіону виступають спільним фронтом проти Тегерану.

Мова йде про Ізраїль, де ядерну програму Ісламської республіки розглядають як пряму загрозу власному існуванню, і де готові розпочати силові дії, необхідні для зупинки прогресу у цій програмі. При тому Ізраїль, не в останню чергу саме через іранську загрозу, зумів нормалізувати стосунки з Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами, які теж категорично проти ядерного статусу Ірану. З його парамілітарними формуваннями монархії ведуть війну в Ємені — і борються по всьому регіону. Нещодавня атака іранських дронів на ОАЕ деескалації також явно не сприяла. Об'єднані збройні сили цих трьох держав, схоже, спроможні силою зупинити Іран від отримання ядерної бомби. І, зважаючи на той факт, що йдеться про трьох ключових союзників США у регіоні, Вашингтон або проігнорує початок конфлікту, або буде змушений допомогти союзникам.

Розуміючи цю ситуацію, влада Ісламською республіки, схоже, вирішила залучитися підтримкою природного ворога США. Саме тому президент Ірану Ібрагім Райсі прибув сьогодні до Москви. Де офіційно говоритиме з Володимиром Путіним про купівлю російської військової техніки на суму у 10 мільярдів доларів. В переліку — комплекси С-400, літаки Су-35 та військовий супутник. Також розмова піде і про дипломатичну підтримку Ірану Росією у протистоянні з Ізраїлем, монархіями Перської затоки та США. Від результатів цієї розмови, ймовірно, залежить початок нової війни на Близькому Сході.

Сказати, чи погодиться Путін в якийсь спосіб рятувати союзників, наразі майже неможливо. З одного боку, ним керуватиме бажання допомогти союзникам, які дають роботу російському ВПК, та насолити США. З іншого боку, монархії Перської затоки в разі потреби можуть завдати скоординований економічний удар по Росії, обваливши ціну на нафту. А новий конфлікт на Близькому Сході відверне увагу світу від подій на українсько-російському кордоні.

Тому цілком ймовірним видається варіант, за якого Москва дасть можливість учасникам потенційного конфлікту вирішувати свої проблеми самостійно, в найбільш зручний для них спосіб.