Путіна спитали, чи можна збивати його літаки над Норвегією. Путін замислився

Ще п’ять днів тому, 19 листопада, Туреччина попереджала Росію, що операція проти сирійських туркменів на сирійсько-турецькому кордоні російських авіаторів до добра не доведе. Для більшої переконливості, в МЗС Туреччини були викликані посол РФ в Анкарі Андрій Карлов і російський військовий аташе.

Чому саме російська авіація так хотіла розбомбити саме туркменів з гори Кизилдаг – історія мовчить. Тим паче, що там, все-таки, був табір біженців, а не укріплений район терористів. Але бомбардування продовжились. Можливо, зіграло роль тривіальне російське бажання "показати, хто тут господар". Яке і призвело до довгого димного сліду від палючого Су-24 в блакитному небі.

При тому встановити, де саме був збитий літак – над Сирією чи над Туреччиною – буде непросто. Впав він десь за 5 кілометрів від кордону – по сирійський бік. З іншого боку, падаючи з висоти у 6000 метрів, він цілком міг і "перетягнути" через кордон, отримавши ракету таки над Туреччиною. Щось встановити можна тільки за допомогою аналізу уламків – на кшталт того, що провели голандські спеціалісти зі збитим над Донбасом "Боїнгом" – але задля військового літака цим ніхто не буде заморочуватись. Якщо додати до цього той факт, що в місці падіння ідуть бої опозиціонерів з турецькою армією, єдиним шансом реально встановити, де саме збили літак, залишається хіба інформація з супутників. Хоча й тут можливі казуси – бо йдучи над турецькою територією і отримавши інформацію про запуск ракет, російський пілот міг різко "завернути" в сирійський бік. 5 кілометрів для Су-24 з його швидкістю в 1500 км/год – це близько 12 секунд льоту. Тому, не виключено, Росія та Туреччина будуть до кінця розходитись стосовно того, де саме збили злощасний літак.

Пікантності ситуації додає той факт, що один з пілотів, за чутками, потрапив у полон до туркменів, яких чи то щойно розбомбив – чи то бомбити тільки-но збирався. В будь-якому разі, зважаючи на той факт, що це вже далеко не перша антитуркменська акція російської авіації в даному районі, полоненого навряд чи зустрічали з хлібом чи сіллю. Інший пілот загинув.

Росія опинилась у достатньо цікавій ситуації. З одного боку, вплинути на Туреччину у силовий спосіб вона не в стані. Країна – член НАТО, з армією, яка налічує близько 400 тисяч бійців, і при тому без сухопутного кордону з Росією, є імунною як до військової відповіді, так і до "гібридних провокацій". Серйозні спільні економічні проекти – на кшталт "Турецького потоку" – по факту, поховані вже давно. Велика політична любов між Ердоганом і Путіним також охолола.

З іншого боку, якщо залишити збитий літак без уваги – вийде теж не краще. По-перше, це може бути сигналом всім решту членам НАТО про допустимість такої поведінки – в разі, якщо котрийсь із російських літаків таки залетить в їхній повітряний простір. По-друге, може підштовхнути НАТО до вирішення проблеми з російськими літаками в Сирії – шляхом передачі ПЗРК опозиції. Хоча, зважаючи на те, з якою швидкістю перекочували з рук опозиції в руки ісламістів китайські ПЗРК, на подібний крок Вашингтон піде тільки в крайньому разі.

Тому Росія, скоріше за все, піде на економічну відповідь. І єдиний серйозний важіль впливу на Туреччину – це туристичний бізнес. Потік росіян, за останні два роки, звичайно, помітно змілів – але в Кремлі можуть докласти зусиль, щоб зупинити його зовсім. Ситуація, звичайно вийде теж цікавою – впродовж місяця перед росіянами закривається Єгипет і Туреччина (на додачу до терактів у Малі, для прикладу), а батьківщина пропонує курорти Краснодарського краю (де обіцяють ввести за рік додатковий податок "на туристів") і темнуватий та негостинний, принаймні поки що, Крим. Електрику до початку сезону туди, звичайно, підтягнуть – а от з мостом справа якось притихла.

Тому, якщо Туреччина піде на якісь кроки назустріч Путіну – на кшталт офіційних вибачень – які дозволять Росії "зберегти обличчя" і забути інцидент з літаком, то Кремль охоче на це погодиться. Втім, роздратована російськими "ковбоями" Анкара поки що тільки нагадує, скільки раз турки радили російським льотчиками забиратись з турецького повітряного простору, і відступати не збирається.

Тому зі всіх можливих опції Путіну, який, за чутками, готує звернення до народу з приводу збитого літака, поки залишається тільки дві. Або "надзвуковий бомбардувальник заблукав" – або "довкола тільки вороги".