Санкції проти пекла: Чи одужала Європа від геополітичної байдужості

Перелік санкцій, прийнятих проти Росії колективним Заходом та його чисельними союзниками після початку вторгнення до України, можна, при бажанні, розтягти на декілька сторінок. Можна виокремити санкції, узгоджені між США, ЄС та близькими союзниками, на кшталт Великої Британії та Південної Кореї. Йдеться про відключення частини російських банків від мережі SWIFT, заморозку деномінованих в доларах, євро та фунтах активів російського Центробанку, створення трансатлантичних механізмів для постійного відстежування та блокування коштів російських еліт. Ну, і про "дрібниці" — на кшталт особистих санкцій проти Путіна, відмову продавати росіянам "золоті паспорти", а також експортувати до Росії високотехнологічні товари, обладнання для енергетичної промисловості та технології для його виготовлення, товари подвійного призначення, тощо.

Можна згадати про санкції "регіональні": ЄС , який не тільки "закрив небо" для Росії, але й зупинив постачання авіатехніки та запчастин до неї. Чи Британію, яка припинила діяльність не "деяких", а всіх російських держбанків на своєму фінансовому ринку. Чи Японію, яка заборонила експорт напівпровідників до Росії.

Можна згадати і про санкції окремих компаній. Наприклад, найбільших світових нафтовидобувних концернів, що йдуть геть з Росії, поспіхом розпродуючи активи. Приміром, ВР продала 20 відсотків акцій Роснєфті, і покинула російський ринок. За нею слідом вирушила норвезька Equinor (раніше вона називалась Statoil).

Можна згадати, і про далеко більш дрібні, але від того не менш чутливі санкції. Американські штати та канадські провінції, мережі супермаркетів та маленькі магазинчики, які відмовляються від російських товарів. Франкфуртську книжкову виставку, яка більше не хоче бачити в себе стенду "Росія". І таких прикладів десятки тисяч.

Звичайно, все це справило свій вплив на Росію. Рубль впав. Формально долар торгується по 110 рублів — але населення на практиці можу його купити за 130-140. Облікова ставка піднята з 9.5 до 20%. Експортерів ЦБ Росії примушує продавати 80% валютної виручки.

Все це не приведе до негайної катастрофи російської економіки. Оскільки через високі ціни на нафту та газ — і примусовий продаж валютної виручки експортерами — ситуацію якось стабілізують. Але подібний режим однозначно не дозволить не те що модернізувати армію, але й забезпечити стабільність фінансової системи навіть в перспективі 3-6 місяців. Навіть розпродуючи деноміновані в золоті та юанях резерви російського центробанку.

Чи означає все це, що Путін під тиском санкцій припинить війну? На жаль, ні. Оскільки він починав цю авантюру, вже поринувши у світ геополітичних фантазій, куди економічна реальність не має доступу. Тому економічний удар, за який Україна і українці сплатили найвищу ціну, і який немало коштує для Заходу, котрий його реалізує, війну не зупинить — принаймні, в осяжній перспективі. Хоча виключати, що конфлікт і затягнеться на півроку, на жаль, також неможливо.

Але навіть якщо домовленостей і буде досягнуто швидше — санкції все рівно будуть не даремні. Оскільки, судячи з настрою ключових держав ЄС, що ударними темпами готуються будувати альтернативну енергетику та термінали для отримання скрапленого газу, довготривала хвороба під назвою "залежність від Росії", на яку Європа страждала три останні десятиліття, нарешті минає. Хотілось би, щоби це трапилось не за таку дорогу ціна. Але тішить, що це, врешті-решт, таки трапилось.