Російський капкан: Як справи проти Трампа все більше нагадують "квадратуру круга"

Розслідування втручання Росії у президентські вибори та зв'язки Трампа із Кремлем у США перетворюється у більш широкий процес. Спецпрокурор Роберт Мюллер впритул підібрався до екс-голови штабу Пола Манафорта. Він має в своїй обоймі екс-радників Трампа, Пападопулоса і Флінна, а також партнера Манафорта - Ріка Гейтса. Але тепер Росія - це далеко не єдина складова.

Мюллер розширив власне розслідування і тепер намагається перевірити потенційно корупційний вплив іноземних держав на орбіту Трампа і Білий дім. Американська преса змагається зливами інформації. Пишуть, що мова йде про ОАЕ, Катар, Китай та Туреччину.

Як зазначав CNN, Роберт Мюллер дуже зацікавився спробами зятя і старшого радника Дональда Трампа Джареда Кушнера залучити іноземних інвесторів у власні проекти з нерухомості, у той час, коли відбувалася передача влади в США. Слідство допросило свідків про переговори Кушнера із китайськими інвесторами, навіть досліджувало контакти з екс-прем'єр-міністром Катару. Під час передачі влади саме Кушнер був головною контактною особою для іноземних урядів і мав більш ніж 50 контактів із 15 міжнародними представниками. Окрім Китаю та Катару Мюллер перевіряв і контакти Кушнера з потенційними інвесторами із Росії, ОАЕ та Туреччини. І тут головною метою було виявити, чи були ці контакти більш пізніми. А також як вони могли вплинути на політику Білого дому. Якщо сказати простіше - чи міг Кушнер, керуючись власними інтересами, впливати на політику США, та як інші країни могли ним маніпулювати. Варто згадати тут і китайський скандальчик радниці Трампа, його доньки Іванки, у який вона вляпалася через свій бренд і бізнес із китайськими компаніями, більшою частиною яких в Піднебесній керує влада.

Як писав NBC, катарські чиновники стверджують, що Кушнер координував дії з країнами Перської затоки для того, щоб зашкодити Катару. Роберт Мюллер і його команда із 17 прокурорів взялися також за бізнесмена і радника влади ОАЕ, 58-річного Джорджа Надера, котрий кілька разів відвідував Білий дім минулого року, зустрічаючись з Кушнером та Бенноном. Як пише The New York Times, Мюллер намагається знайти відповідь, чи могли Емірати купувати політичний вплив, направляючи кошти на підтримку Трампа під час президентської кампанії. Мова про підтримку США блокади Катару, яку проводять Саудівська Аравія та ОАЕ. І це попри те, що в Катарі розміщена найбільша американська військова база на Близькому Сході.

Надера та можливих свідків вже допитали. Він, насправді, особистість культова. У 1990-х роках Надер керував журналом "Близький Схід" у Вашингтоні, який іноді надавав платформу для арабських, ізраїльських і іранських офіційних осіб для висловлювання власних поглядів Вашингтону. Був на сторінках навіть голова Організації визволення Палестини Ясір Арафат. А наприкінці 90-х Надер переконав адміністрацію Клінтона, що у нього є цінні зв'язки в сирійському уряді, і став посередником у мирних переговорах між Сирією та Ізраїлем. Потім він зник, а під час президентства Буша-молодшого вже працював в Іраку, причому там допомагав американській приватній охоронній компанії Academi отримати вигідні контракти. Очевидно, що Надер має зв'язки на Близькому Сході і виступає корисним переговірником, а також лобістом. А будь-який гарний лобіст володіє потрібним для слідства масивом інформації.

Окрім всього цього, Роберт Мюллер запросив у Трампа та його радників всі текстові повідомлення, мейли, робочі звіти, телефонні журнали та інші документи з 1-го листопада 2015-го, щоб перевірити можливі ранні зв'язки.

Нестабільність Білого дому

На фоні розслідування Мюллера у Білому домі відбуваються не дуже приємні речі. Джареду Кушнеру обмежили доступ до держтаємниці. Це рішення глави апарату, республіканця Джорджа Келлі, між іншим, друга звільненого Трампом голови ФБР Джеймса Комі, який в свою чергу є близьким товаришем Роберта Мюллера. Келлі пов'язують з головою Держдепу Рексом Тіллерсоном і військовими - радником президента з Нацбезпеки Макмастером та міністром оборони Меттісом. Келлі і сам військовий, який очолював Південне командування США та займав посаду міністра з нацбезпеки. Із приходом у Білий дім Келлі намагався зменшити вплив Кушнера та Іванки Трамп. На початку березня NYT навіть повідомляв, що Трамп може звільнити обох своїх родичів. Втім, американська преса таку ж інформацію публікувала і про бажання президента позбутися Тіллерсона, Макмастера та й самого Келлі.

Нещодавно пішла у відставку директор Білого дому з комунікацій Хоуп Хікс, наближена до Трампа. Неофіційно вона пішла через те, що до цього звільнився голова секретаріату Роб Портер. Останній організовував процес роботи щодо тарифних питань. А піти йому довелося через звинувачення у побитті дружини. У Хікс із ним був роман. Цікаво також, що Хікс належала до орбіти Кушнера та Іванки. А Портер, навпаки, був близький із Келлі. Через нього той контролював папери Білого дому. Його звільнення, за свідченнями американських ЗМІ, дуже розлютило Келлі, зруйнувавши і без того хитку стабільність Білого дому. Тому Келлі і взявся за Кушнера. Між іншим, шокуюча для багатьох у світі заява Трампа про введення нових тарифів на імпорт сталі та алюмінію може бути наслідком цієї нестабільності, яка присутня у голові Трампа та в його оточенні. Президента, який вже розпочав власну кампанію-2020 раніше за Буша-молодшого та Обаму. Він активно збирає на неї кошти, скопіювавши цим вже згаданого Джорджа Буша-молодшого. А також планує їздити по штатах. Цікаво, що Трамп назвав голову свого виборчого штабу. Ним став вже відомий Бред Парскаль, геній та радник з цифрових комунікацій, інтернет-кампанія якого принесла Трампу перемогу на виборах. Яким, до речі, цікавився Комітет з палати представників з приводу російського втручання у вибори. І тема тарифів - це один з коників Трампа. Бо виграють від них американські виробники сталі. А це чимало голосів.

Квадратура круга

Роберта Мюллера можна зрозуміти. Цікавість до іноземного впливу може допомогти слідчим знайти у них російський слід, або ж просто відшукати широкі корупційні зв'язки президента, які шкодять інтересам США. У Манафорта і Гейтса, наприклад, є минуле співпраці як з Януковичем та "Партією регіонів", так і з російським олігархом Дерипаскою - з ним працював безпосередньо Манафорт.

Також Мюллеру треба продемонструвати бодай якийсь результат до проміжних виборів у Конгрес-2018. І хоча обвинувачені раніше 13 росіян, включно із Пригожиним, та 3 російські компанії у втручанні "тролів" у вибори 2016-го є фундаментом для відсутності сумнівів в існуванні російського сліду як такого, мета Мюллера може бути іншою. Як демократи так і республіканці хочуть контролювати Трампа, зокрема його зовнішню політику. Особливу кмітливість у цьому проявляють силовики. А Трамп хоче будь-що вирватися з-під контролю. Тому боротьба за вплив у Білому домі ризикує зруйнувати внутрішню стабільність США, яка відображатиметься і на зовнішній політиці. В Америки і без того вистачає проблем на Близькому Сході, а також в боротьбі з Росією та Китаєм за ліберальний порядок.

Все це нагадує відому задачку про квадратуру круга, яку неможливо розв'язати, використовуючи лише циркуль та лінійку без поділок. Хоча математика - це така наука, де висновок про неможливість щось розв'язати і є рішенням. Так і з Трампом, який є своєрідним кругом у цій задачі. А Мюллер та його опоненти циркулем та лінійкою без поділок намагаються намалювати квадрат, рівновеликий за площею до цього круга. Щоб взяти його під контроль. Квадратура круга - розв'язання задачі - можлива, якщо змінити інструменти. Так і Трампа можна взяти під контроль, якщо знайти необхідні.

Єдиним фіналом історії з розслідуванням російського втручання, а також можливих корупційних зв'язків Трампа, можуть бути виключно висновки, які зроблять для американської системи із недопущення такого в майбутньому. А також, знайдений компромат дасть змогу взяти Трампа під контроль, можливо, навіть змусити не йти на другий термін. Його, звісно ж, не відправлять у відставку, бо це буде свідченням поразки американської демократії, яка допустила тріщину. Її свідченням буде перемога Трампа на виборах 2016. Навпаки, лишивши його в кріслі, США продемонструють всю велич власної системи. Але це також означає, що рослідування Мюллера затягнеться і перетвориться в нерозв'язану задачу.