Чи готовий Путін відмовитися від "Єдиної Росії"

Проект вносили масштабно - лідери фракцій особисто, зі спікером Держдуми Сергієм Наришкіним на додачу.

З одного боку, зміщення на три місяці виборів до органу, який і так небагато вирішує, при тому носячи чесно заслужене звання "безумного принтера", ніби й невелика подія. З іншого боку, для зміни виборчого законодавства і фактично порушення (чи зміни) російської конституції у "партії влади" та "системної опозиції" мусили бути якісь вагомі причини.

І вони, схоже, є. Російські політтехнологи впівголоса стверджують, що соціальне незадоволення росіян почало потроху проглядати в даних соцопитувань. Найпомітніше просідати почала саме "Єдина Росія", рятувати яку Путін при тому явно не поспішає. До осені наступного року втрачені партією влади відсотки рейтингу можуть перетворитись на десятки відсотків. Що відповідним чином вплине на результати виборів. Вочевидь, не надто впевнено чують себе і "справороси" на пару з "жириновцями". Тому й хочуть перенести вибори на вересень - забезпечивши слабкість і непомітність виборчої кампанії, яка пройде в літні місяці, і мінімальну явку потенційно протестного електорату - з числа економічно занапащеного люду, який на початку осені буде більше зайнятий городами, ніж голосуванням.

Російські комуністи, які розуміють, що "трійка лідерів" намагається поцупити в них ймовірну "реалізацію" голосів протестного електорату, виступили рішуче проти законопроекту. Їхні представники нагадали, що все запропоноване явно суперечить російській конституції. Представники КПРФ з приводу сумнівного законопроекту мають намір звернутися до конституційного суду.

Лідер комуністів Геннадій Зюганов уточнив, що згідно з російським основним законом, повноваження нинішньої Думи закінчуються 4 грудня і найбільш ранній термін, коли можна було провести кампанію раніше, не порушуючи конституцію, - це 4 листопада. "Будь-які вибори в більш ранній термін нелегітимні, це порушення Конституції. Тому ми офіційно звернемося до Конституційного суду за роз'ясненням", - пообіцяв Зюганов.

"Позасистемна" опозиція скромно мовчить. Чи то багато часу займає вироблення спільної позиції чисельних дрібних політсил, чи то відсутність на виборах протестного електорату з малих міст і сіл мало вплине на результати російських ліберальних опозиціонерів.

А загалом з усієї історії можна зробити два висновки. По-перше, попри пропагандистську машину, яка багатотонним катком пре по російському медіа-простору, населення хоч і вірить, що "Путін завжди перемагає" - але от у боярах його явно сумнівається. Інакше хитрі тілорухи зі зміною дати виборів були б нікому не потрібні.

Таким чином, російське вагання між тоталітаризмом і авторитаризму, скочується в бік останнього. Звичайно, поки "некерованість партійної вертикалі" трапляється відносно рідко і у вельми специфічних регіонах - на кшталт Калінінградської області, де люди місцевого "авторитета" прокотили на місцевих виборах представників "Єдиної Росії", залишивши їх без єдиного мандату. Але по мірі наростання кризи цей досвід, схоже, буде поширюватись.

А по-друге, складається враження, що в разі серйозних електоральних проблем в "Єдиної Росії" порятунок потопельників буде справою виключно їхніх власних рук. Впрягати свій особистий "бренд" в підтримку підупалого іміджу "Партії шахраїв і злодіїв" господар Кремля явно не буде. В нього інша кримінальна спеціалізація. Нічого особистого, просто бізнес.