Для чого путінська Генпрокуратура переписує історію Балтії

Новина про те, що Генеральна прокуратура Росії перевіряє законність визнання незалежності прибалтійських республік Держрадою СРСР в 1991 році, логічно вписалась в сьогоднішній інформаційний "вихлоп" російських правоохоронців.

У складі якого - повідомлення про Ходорковського, якого російський Слідчий комітет раптом взяв і запідозрив у замовленні вбивства мера Нефтюганська Володимира Пєтухова в 1998 році, і перевірка законності знесення пам'ятника Дзержзинському, яке російська Генпрокуратора проведе на вимогу депутатів КПРФ.

Складається враження, що популярний на російських теренах фантастичний жанр "альтернативної історії" просмикнувся і в голови російських правоохоронців, які всерйоз задумались над тим, що було б, якби Прибалтика не відокремилась, Дзержинський залишився б на Луб'янці, а Михайло Ходорковський виявився дрібним кримінальним авторитетом, який не просто "замовляє" посадовців, а ще й робить це так бездарно, що сліди можна знайти за двадцять років після події.

Шукати якісь логічні чи, тим паче, юридичні обґрунтування генпрокурорської перевірки "законності відокремлення Прибалтики" - справа марна. Сам факт перевірки - і спланованого "витоку" про факт її проведення - є певним медійним знаком, "сигналом", як це люблять називати в російському політбомонді.

Сигналом, який має очевидно натякнути прибалтам на схожість їхньої ситуації з Кримом, "незаконність" передачі якого російські правоохоронці довели - щоправда, вже після окупації, а не до неї. Проте, попри похмурий контекст подібного "витоку", факт його появи свідчить, що Кремль у зовнішній політиці від політики "укусів" повертається до свого звичного амплуа "гавкоту". І можливе рішення про юридичну неповносправність від'єднання Прибалтики - швидше, аналог роздумів про незаконність об'єднання Німеччини, ніж аналог юридичного обґрунтування кримської окупації

По-перше, факт витоку свідчить, що якоїсь "спецоперації" проти Прибалтики однозначно не буде - принаймні, ближчим часом. Інакше Кремль не став би демаскувати свої наміри подібним "інформаційним вкидом". Політика конфронтації - буде, "п'ятихвилинки ненависті" на ТВ - будуть, і бомбардувальники за 500 метрів від повітряного простору Прибалтики - теж будуть. Не буде тільки "зелених чоловічків".

По-друге, подібними історіями російська влада мусить продовжувати відчайдушну стимуляцію власного населення - на увагу якого, в першу чергу, і розрахована запропонована нісенітниця. Для цілковито лояльної аудиторії зомбоящика "справа прибалтів" повинна довести наявність в Росії якихось прав на заперечення незалежності і суверенітету сучасних прибалтійських держав. Для більш адекватних споживачів російської медіа-продукції доведення "незаконності" відокремлення Прибалтики у відповідності з нормами радянського законодавства стане демонстрацією того, що право і закони - точно такий самий матеріал для маніпуляцій, як і пропаганда. І що "абсолютної правди" немає ніде - є тільки інтереси протиборчих держав та блоків.

І, по-третє, факт подібної "генпрокурорської перевірки" є черговою демонстрацією незадоволення Росії наявним світовим порядком. Порядком, який не здатна змінити вже не тільки російська Генпрокуратура, але й російський Генштаб. Чимось на кшталт грецького референдуму, який має на меті "скасувати" зобов'язання боржників повертати позики.

Тому прибалтам, які голосно й демонстративно обурюються черговим шедевром російської юридичної думки, можна спати відносно спокійно. Наскільки спокійним може бути сон в людей, яким доводиться жити на одній планеті з Росією, звичайно.