Росія і Китай: Кінець дружби, якої не було

Останні зовнішньополітичні акції китайського уряду виглядають як відверте знущання з кремлівського міфу про "стратегічне партнерство" між Росією та Піднебесною

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Росія і Китай: Кінець дружби, якої не бу…

На іноземні компанії чекає в Китаї теплий прийом. Реформи, які проводить Комуністична партія Китаю, мають на меті покращити життя китайського народу. А для цього потрібні іноземні інвестиції та технології.

Ні, це не з промови китайських посадовців в Москві. Це з виступу Сі Цзіньпіна в Сіетлі, де він виступає не перед Обамою навіть - а перед керівництвом крупних американських корпорацій. Сповільнення економічного зростання, схоже, всерйоз турбує китайське керівництво - і воно робить все можливе, щоб убезпечити економіку Піднебесної. Привабивши більше американського капіталу.

Звичайно, стосунки США і Китаю цілком далекі від райдужних. На них тиснуть і специфічні моменти в торгівлі (зокрема, профіцит торговельного балансу між Китаєм і США), і неоголошена кібервійна, яка триває між державами, і конфлікт в Південно-Китайському морі, де США збираються протидіяти Китаю всіма можливими способами.

Але готовність приймати американський бізнес і американські гроші однозначно свідчить про те, що своє майбутнє Китай пов'язує саме із західним світом. Хоча б тому, що і вибору в Піднебесної поки немає. І поки американські та європейські ринки залишатимуться основою благополуччя і геополітичної могутності Китаю - ніякі розмови про "альтернативу гегемонії США" у складі Пекіну та Кремля не стануть чимось більшим, ніж просто розмовами.

Втім, вигадані в Москві "партнерські стосунки" Китай порушує далеко не тільки в тих питаннях, які стосуються глобальних і стратегічних для Пекіна питань, але навіть для дрібної вигоди.

Яскравою ілюстрацією чого може бути прийняте на початку цього тижня рішення Китаю вкласти 2 млрд. фунтів (близько 3,1 млрд. доларів) в будівництво АЕС в графстві Сомерсет, Велика Британія.

Проект будівництва атомної електростанції був розроблений французькою компанією EDF. Загальна вартість будівництва АЕС "Хінклі Пойнт" оцінюється в 24,5 млрд фунтів. Лондон візьме на себе гарантії по угоді. Розрахунковий термін експлуатації станції - 60 років. За попередніми розрахунками "Хінклі Пойнт" повинна буде забезпечувати близько 7% електроенергії країни.

В контексті російсько-китайської дружби все це означає, що Пекін зичить гроші геополітичному противнику Росії, щоби той збудував собі атомну електростанцію, і в такий спосіб послабив свою залежність від викопного палива. В тому числі, і російського, яке Велика Британія хоч і не купувала напряму в Росії, але отримувала в німецьких компаній-посередників. Така от специфічна виходить дружба.

Безумовно, інколи Пекін не проти подратувати Вашингтон зустрічами з Путіним в обмін на дешевший газ. І на роль масовки на черговому параді російський президент теж цілком підходить Але цим стратегічне партнерство Росії та Китаю і обмежується. Оскільки неплатоспроможні партнери Пекін не цікавлять. І падіння торгового обороту між країнами за перші п'ять місяців поточного року на 32% - яскрава тому ілюстрація.

Втім, невдала російсько-китайська альтернатива "прогнилому Заходу" може послужити специфічним уроком і тим українським політичним силам, які хочуть будувати "самодостатню економіку", "годуватись з рідних чорноземів" чи "уникати пасток суспільства споживання". Коротше, хочуть вигадати "українську альтернативу".

Крім великої економічної ріки західного світу інших способів стрімко розвиватись на цій планеті поки що немає. Це добре розуміють в Пекіні. Цього не розуміють (чи роблять вигляд, що не розуміють) в Москві. А нам варто зробити власні висновки.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme