ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Путін готує новий газовий удар по Україні та фінансування "Л-ДНР" через Осетію

Що світові ЗМІ писали про Україну

Depo.Світ
25 листопада 2018 09:00
ФОТО: depo.ua

Depo.ua у своєму традиційному щотижневому огляді наводить головні теми про Україну, які були у світових ЗМІ цього тижня.

Гройсман в Die Zeit

21-го листопада, на п'яту річницю Революції Гідності, на сторінках однієї з найвпливовіших німецьких газет Die Zeit вийшло інтерв'ю прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.

У ньому Гройсман торкнувся ключових важливих тем щодо нашої держави.

Зокрема, говорячи про напади на активістів прем'єр зазначив, що це зовсім неприйнятно, коли "державні установи не можуть змусити суспільство відчувати себе в безпеці". За словами Гройсмана, він переконаний, що держава зацікавлена в тому, щоб не допускати насильства стосовно активістів.

Окремо він нагадав про створення антикорупційного суду. І якби його появи б не відбулося, то він би подаву відставку.

"Нам потрібен цей суд для боротьби з корупцією. Але є й інші інструменти. Наприклад, ми втратили від 300 до 400 мільярдів гривень під час державних закупівель через тіньові закупівлі. Це було зупинено системою державних закупівель Prozorro".

Гройсман відмітив реформи в Україні. Нагадав, що п'ять років тому Україна зіштовхнулася з російською агресією і практично крахом. Зараз держава стала сильнішою, і хоч реформування хотілося б, щоб було швидшим, та все ж цене просто реформи, а будівництво нової держави. Це складно. Тим більше, що під час реформування іде боротьба зі старою системою. А всі українські реформи відбуваються одночасно - від децентралізації,системи охорони здоров'я, енергетичного сектора, управління державними підприємствами, судів та ін..

Також Гройсман сказав про "Північний потік-2". Меседжі були досить важливими.

"Росія хоче захопити заручників в Європі, ця ідея є гібридною зброєю проти Європи. Як тільки Росія почне домінувати на газовому ринку, вона припинить поставки. Давайте зробимо консорціум з американцями, європейцями та українцями. Ми забезпечимо транзит. Ми хочемо стати газовою державою, яка буде просунутою для власних потреб і для експорту. Можемо це зробити до 2025 року", - підкреслив Гройсман.

І додав, що "Північний потік-2" Європі не потрібен.

Газовий удар Росії по Україні

Німецька Neue Zurcher Zeitung пише, що "Газпром" планує стати енергетичним гігантом у Європі. І 40% всього транзиту газу (80 млрд кубометрів), який сьогодні курсує через українську трубу, йому не потрібно. Цього транзиту Росія хоче позбутися.

Саме тому і запускаються нові газопроводи. Мова про "Північний потік-2", який будується і пройде по дну Балтійського моря, а також "Турецький потік", який оминає Україну через Чорне море.

По "Північному потоку-2" Москва зможе перекачувати напряму в Німеччину до 55 млрд кубометрів газу на рік.

Морський відрізок будівництва "Турецького потоку" вже завершений. Путін на Ердоган разом це відсвяткували. Дві нитки "Турецького потоку" зможуть перекачувати до 31,5 мільярдів кубометрів газу на рік. Він слабший за "Південний потік", від якого Путіну довелося відмовитися через суперечки з ЄС.

Але "Газпром" має масштабні плани. Там хочуть продовжити "Турецький потік" через території Болгарії, Сербії, Угорщини та Словаччини. В такому вигляді він може запрацювати вже в 2020-му році. Поставки заплановані в Болгарію і Сербію. Угорщині доведеться чекати довше.

Німецьке видання помітило, що маршрут "Турецького потоку" співпадає з похованим "Південним потоком". І якщо газові плани Кремля будуть успішними, а до цього все йде, то транзит через Україну Росії більше не знадобиться. А це мільярди доларів на рік.

Втім, експерти впевнені, що навіть при запуску нових ГТС, "Газпром" не зможе обійтися без України в пікові періоди. До того ж, наша країна має великі газосховища.

Плюс, не все так просто із будівництвом "потоків". Говорячи про "Турецький потік", Єврокомісія не дозволить "Газпрому" будувати "трубу" в Болгарії. Також зараз мова йде про те, що Болгарія буде змушена взяти витрати по будівництву на себе. А це - 1,5 мільярди євро. Шалений мікс суперечки з ЄС і великих витрат можуть загальмувати процес.

До того ж в ЄС є великий опір російським ГТС від Польщі та країн Балтії.

"Турецький потік" без продовження до Європи обійдеться "Газпрому" у 8 млрд доларів. Ще 5 млрд євро компанія витратила на "Північний потік-2", але це не остаточна сума, а лише її частина. Тиснуть на неї і збитки за провал "Південного потоку".

До того ж, у ЄСспоживання газу зростає. "Газпром" лише цього року перекачає Європі понад 200 млрд кубометрів газу. І тут навіть з новоми "потоками" без української "труби" компанія не впорається з об'ємами в майбутньому. Тому газовий удар по Україні готується. Об'єм транзиту скоротиться, але "труба" в Україні навряд чи помре.

Фінансування бойовиків на Донбасі через Осетію

Washington Post провів розслідування і виявив, що фінансування російських квазідержав в Україні, Молдові та Грузії відбувається в обхід міжнародних санкцій через таємну фінансову систему. Управління нею відбуваються з Південної Осетії, яку не контролює Грузія.

Бойовики, бізнесмени та ватажки з окупованого Донбасу переводять гроші в Південну Осетію. Звідти вони йдуть в Росію. І витрачаються на купівлю пального та інших товарів, які йдуть потім на Донбас. Так само вона працює і в зворотньому напрямку, коли терористи щось продають Росії. Ця система дозволяє обходити санкції США та ЄС для компаній за співпрацю з сепаратистами.

Відомо, що вже було проведено щонайменше 150 млн доларів через цю таємну банківську систему.

Журналісти Washington Post побували в Південній Осетії і змогли провести низку інтерв'ю з місцевими ватажками. Вони посилаються на документи сепаратистського регіону. Анклав поступово перетворився на фінансову опору Москви.

Також радник ватажків "ДНР" у Донецьку розповів Washington Post, що схема працює як своєрідний трикутник.

Якщо хтось на окупованих територіях хоче переслати гроші компанії в Росії чи іншій країні, він робить це через "Міжнародний розрахунковий банк" в не визнаній Південній Осетії. Ця квазідержава - єдина, хто визнає "ДНР" і "ЛНР" та підтримує з ними формальні банківські відносини. Потім гроші пересилаються в Росію, яка все ж визнає формально незалежність Південної Осетії після вторгнення в Грузію в 2008 році. Це дозволяє російським банкам проводити трансакції з анклавом і отримувати платежі з нього.

Ці гроші йдуть на сплату за товари, які потім Росія перевозить вантажівками через захоплену частину українського кордону. Завдяки Південній Осетії Москві не доводиться формально визнавати незалежність "ДНР" і "ЛНР", щоб російські банки могли працювати з бойовиками напряму.

Окрім цього, звісно ж, існує і пряма допомога Росії "Л-ДНР" через "гуманітарні конвої", але фінансовий зв'язок через Південну Осетію - це окрема схема.

До того ж, через такі схеми Путін намагається втримати Україну, Грузію і Молдову від зближення з НАТО. Південна Осетія є фінансовою прокладкою в цій схемі.

Пам'ять про Голодомор

The New York Times звернув увагу на 85-річчя Голодомору і пам'ять про ці страшні події. Видання підкреслює, що вже немає сумнівів в тому, що то був геноцид українського народу. Розповідає, як українці відзначають цей день, а також нагадує про жертви - від 3,3 до 3,9 млн українців, додаючи, що у той час як українці голодували, Москва експортувала українське зерно.

Американське видання поговорило з 92-річним Михайлом Матвієнком, який пережив Голодомор. Він розповів про своє село, в якому не було ні собак, ні котів. Бо люди тоді їли все, що можна було. "Жаби були делікатесом навесні", - зазначив Матвієнко.

Люди помирали на вулицях, тіла навіть не ховали.

Бюджет як шанс

Також The New York Times написав про ухвалення в четвер Бюджету на 2019-й рік.

Цей закон розблокує кредит МВФ на суму 3,9 млрд доларів.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що документ буде відповідати всім вимогам МВФ. Дефіцит бюджету України не повинен перевищувати 2,3%.

Американські журналісти підкреслили, що цей бюджет має і політичну ціну. Зокрема, опозиція користається з необхідного рішення про підняття цін на газ.

Затвердження ж Оксани Маркарової на посаді міністра фінансів може подати позитивний сигнал інвесторам про те, що поточна політика продовжиться. Бо вона виступає за продовження співпраці з МВФ.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ