Протести в Будапешті: В яку пастку потрапив Орбан

За останній тиждень угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан зіткнувся з найбільш масштабними протестами з моменту свого приходу до влади в 2010 році. В неділю в Будапешті близько 10-12 тисяч людей протестували проти нових змін у трудовому кодексі, які громадяни Угорщини називають "рабськими". Паралельно протести проходили ще як мінімум в 5 угорських містах.

Суть цих досить оригінальних змін полягає в тому, що угорські компанії можуть щорічно вимагати від співробітників до 400 годин понаднормової роботи і при цьому на три роки затримувати оплату за цю роботу. Виходить такий собі узаконений добровільний "кредит" для бізнесу за рахунок працівників - при тому без відсотків чи згоди "кредитодавців". Паралельно було прийнято юридичні акти, які посилюють залежність судової системи від уряду.

Втім, протест, який спочатку ініціювали профспілки та студенти, дуже швидко почав виростати за межі виключно економічного незадоволення, хоча останнє нікуди й не поділося.

Вже й у неділю серед гасел, які вулицями несли демонстранти, були "Не кради!", "Незалежні суди!" і "Усе, що мені потрібно на Різдво - це демократія".

А після того, як глава адміністрації угорського прем'єра Гергей Гуйяш назвав демонстрантів "людьми Сороса" і заявив, що вони продемонстрували "відкриту антихристиянську ненависть", до економічних вимог негайно додались і політичні.

Політизації протесту сприяв і той факт, що двох незалежних депутатів угорського парламенту, які хотіли в ефірі державного телебачення підтримати вимоги учасників протестів, силою вивели з будівлі державного телеканалу MTVA. А через кілька годин біля будівлі телеканалу вже протестувало декілька тисяч угорців, які вимагали незалежності громадських ЗМІ та судів.

Учасники радісно скандували про партію Орбана, "брудний Фідес", різні неприємні слова, і вимахували баннерами "Фабрика брехні", оцінюючи в такий спосіб якість роботи державного телебачення. Вздовж кордону з поліцейськими в повному екіпіруванні виникли сутички, і густо заклубився сльозогінний газ.

З одного боку, в економічних протестах - хай навіть і достатньо масових - на перший погляд немає нічого дивного чи особливо жахливого. Події в Будапешті ні за масштабом, ні за напруженням поки що явно не можна порівняти з виступами руху "жовтих жилетів" у Франції.

Але Віктор Орбан, який не звик до масових протестів, сам ускладнив собі життя. На відміну від того ж Макрона, який від початку визнавав, що "жовті жилети" мають свою логіку, і, врешті-решт, на певній стадії задовольнив більшість їхніх вимог, позбавивши протест масової підтримки, угорський прем'єр-автократ вчинив прямо протилежну річ. За посередництвом своїх підлеглих він від початку заявив, що всі учасники протестів "куплені Соросом" і взагалі є "чистим злом". І тепер шляхів для відступу у непринциповому економічному питанні у нього немає. Бо одна річ поторгуватись і скоротити кількість "обов'язкової" понаднормової роботи з 400 годин до 100. А інша річ - відступити перед "світовим злом". В разі, якщо чинний уряд піде зараз на поступки, його не зрозуміють вже власні виборці.

Натомість опозиційні політики явно не пропустять нагоди скористатись такою грубою помилкою чинної влади. Політичні сили з протилежних частин спектру - від крайніх правих до соціалістів - готові підтримати учасників економічного протесту проти чинного керівництва країни. А Віктору Орбану, вочевидь, доведеться терміново придумувати пояснення, як саме підступний Сорос зумів скупити аж стільки угорців.