ОБСЄ не пускають на вибори в Держдуму: Чи стане Росія країною нон ґрата

Організація з безпеки і співробітництва в Європі не направлятиме спостерігачів на вибори до Державної думи Росії. Як пишуть європейські ЗМІ, "вперше з 1993-го року". Хоча це і не зовсім правда — оскільки на президентських виборах 2008-го року місія хоч і була сформована, але до спостереження так і не приступила.

Причина відмови ОБСЄ спостерігати з виборами — рішення Росії про те, що приїхати може не більше, ніж 60 представників організації. Хоча в ОБСЄ хотіли надіслати 80 осіб для довготермінового моніторингу виборної кампанії, і ще 420 — в короткотермінову місію на день виборів.

Рішення відмовити ОБСЄ у можливості спостерігати за виборами у Росії, якщо вірити московським посадовцям, були прийняте виключно через "проблеми з епідемічною ситуацією", яку чисельні іноземці можуть погіршити на широких російських просторах. Хоча в ОБСЄ і пропонували надіслати людей гарантовано здорових — себто повністю вакцинованих, з результатами свіжого тесту, і навіть готових, в разі потреби, сидіти в карантині. Не допомогло.

Представники ОБСЄ відгукуються про цю історію стримано, з добре дозованим роздратуванням.

"Нам дуже шкода, що наше спостереження за майбутніми виборами в Росії буде неможливим, – констатував директор Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Маттео Мекаччі. - Наполягання російської влади на обмеженні кількості спостерігачів, яких ми могли б відправити, без будь-яких чітких обмежень, пов’язаних з пандемією, зробило сьогоднішній крок неминучим".

А от реакція Росії, де, схоже, до останнього сподівалися, що ОБСЄ таки "прогнеться", стриманістю і коректністю не відзначається.

"Ми давно не потребуємо схвальних кивків Заходу з приводу розвитку нашої політичної системи, – заявив російським ЗМІ віце-спікер Держдуми, голова російської делегації в ПА ОБСЄ Петро Толстой. – У нас свої вибори, свої закони і свій шлях. І їх треба поважати, а не намагатися знову нав'язати нам карго-культ західних цінностей в ультимативній формі". Щоб ніхто не засумнівався у відверто хамському характері заяви, російський парламентар додав, що представникам ОБСЄ варто "приїхати повчитися і перейняти наш досвід", і "більше не шантажувати Росію".

Загалом, питань до російської сторони в цій ситуації не виникає. Вересневі вибори будуть непростими для партії влади — роздратування населення економічною ситуацією наростає. Тому, навіть після розгрому "несистемної опозиції", посадки Навального і залякавання учасників потенційних протестів, "Єдина Росія" побоюється неприємностей. Тепер вже навіть з боку опозиції "системної" — себто конкурентних кремлівських проектів. Певний тиск відчувають зараз "прикормлені" Кремлем політичні структури на кшталт комуністів та ЛДПР Жириновського. За таких умов можливість безконтрольного і масштабного використання адміністративного ресурсу є для російської партії влади єдиним способом уникнути принизливої поразки. А повноцінна місія ОБСЄ з півтисячі осіб була б занадто великою, щоби за допомогою маніпуляцій і відстежування контактів показати всім спостерігачам картинку "демократичних виборів" за умов їх повної відсутності.

Цікавішою в цій ситуації є позиція європейських інституцій. Приміром, тієї ж парламентської асамблеї ОБСЄ. Де російською делегацією керує Толстой, який не тільки публічно знущається з організації, пропонуючи "повчитись" у Росії проведенню демократичних виборів. Але і повноваження якого — чи будь-кого з його наступників, якщо на те пішло — будуть сумнівними вже в силу того, що обрані вони будуть на виборах, куди не допустили спостерігачів від ОБСЄ.

За таких умов відмова в допуску російської делегації до роботи ПА ОБСЄ після вересневих виборів виглядала б цілком логічною.

Звичайно, така відмова навряд чи вплинула б на політичні рішення путінського режиму. Але вона б стала принаймні кроком в бік повернення до мінімальної логіки та прозорості в міжнародній політиці. За якої люди, обрані на фейкових "виборах", не можуть засідати в демократичній інституції. Втім, зважаючи на практику теперішніх міжнародних організацій, розраховувати на подібний варіант розвитку подій, на жаль, не доводиться. Оскільки бажання зберегти максимальну кількість членів вже давно домінує над потребою виконувати статутні завдання, задля яких ці організації було створено. І подібна біда, на жаль, переслідує не тільки ОБСЄ.