Прагматичний угорський "миротворець": За що Орбан хоче отримувати дешевий газ від Путіна

Вчорашній візит прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Росії оцінювали здебільшого досить прямолінійно. Угорський популіст та "адвокат Путіна" поїхав до Москви випрошувати чергові знижки на газ. Як то робили перед ним чимало інших політиків — на кшталт президента Сербії Александра Вучича.

І до певної міри подібне враження не далеке від реальності. Угорський прем'єр публічно заявив, що хотів би домовитися про збільшення обсягу постачання газу за нещодавно укладеним з Росією довгостроковим контрактом. Путін у відповідь назвав питання "таким, що може бути вирішеним". І констатував, що Угорщина не матиме проблем із спустошуваними газовими сховищами, на відміну від багатьох інших європейських країн.

Окрім того, лідери Росії та Угорщини обмінялися чисельними компліментами, а також сподіваннями, що зустріч не остання — оскільки Орбану в квітні йти на вибори, які можуть пройти не так гладко, як то зазвичай відбувається із виборами в Росії.

При тому угорський прем'єр заявив, що прибув до Москви з "миротворчою" місією — після чого виголосив цілу промову про те, що позиції Росії та НАТО стосовно "гарантій безпеки" для першої "дуже далекі одна від одної". Але при тому "ця відстань хоч і велика, але її не можна назвати непереборною".

Подібні сентенції можна було б гірше чи краще вписати в образ "миротворця Орбана". Втім, подальші заяви угорського прем'єра виходили за межі допустимого для очільника держави — члена ЄС та НАТО. "Санкції - це такий засіб, який наперед приречений на провал. Я не вважаю його прийнятним ні стосовно Росії, ні стосовно інших країн" , - заявив Орбан. І продовжив дифірамбом Путіну, країна якого буцімто здолала санкційний тиск.

З одного боку, можна цілком щиро обуритися подібним колаборантством між державою — членом НАТО та Росією. З іншого боку, все не так просто.

Оскільки Україна, наприклад, відучора імпортує газ з Угорщини. При тому імпортує фізично, реверсом по трубі, а не "віртуально" — забираючи блакитне паливо на російському кордоні, як то практикувалось і практикується дотепер з багатьма європейськими компаніями. Перевага імпорту з Угорщини полягає в тому, що навіть коли Росія повністю припинить транзит через Україну — на це джерело газу подібний крок не матиме жодного впливу. Російський газ до Угорщини йде іншим шляхом, і якщо в Будапешту є договір з Москвою до 2036 року — то до цієї дати газ і буде надходити.

Звичайно, в даній ситуації Угорщина грає прагматичну роль. Просто перепродуючи Україні російські вуглеводні. Цілком в стилі Білорусі, яка купує зі знижками російську нафту, переробляє її на бензин та дизпаливо, і перепродує їх нам. Себто Будапешт просто користується російсько-українським конфліктом для фінансового збагачення. Але при тому дає можливість Україні купувати газ із гарантованою доставкою, гарантованою ціною — і без прямих контактів з Кремлем. Просто бізнес, нічого особистого.

В цьому місці можна було б і махнути рукою на цей нехитрий угорський бізнес, але є один момент, який не може не викликати підозр. Він стосується ціни, яку Орбан пообіцяв Путіну за збільшення обсягу постачання газу. Публічно вона не прозвучала ніде. Натомість більш ніж чотиригодинні особисті переговори Путіна з Орбаном передбачають, що мала місце вкрай непроста розмова. В ході якої Будапешт міг погодитись на що завгодно. Від вигідних для Кремля зовнішньополітичних заяв — і до саботажу рішень стосовно антиросійських санкцій ЄС, що, як відомо, повинні прийматися консенсусом. Тож впродовж ближчих місяців в України, на жаль, є реалістичний шанс довідатися про справжню ціну "дешевого угорського газу".