Нокаут для російської пропаганди: Навіщо Україна запросила в ООН старійшину ерзя

Громадський активіст заявив, що за останніх 30 років народність ерзя з потужного мільйонного етносу перетворились на невеличку етнічну групу, "на межі цілковитого зникнення". Такими стали результати примусової політики жорсткої русифікації, яку проводить чинний російський уряд.

При тому з подібною проблемою зіткнулися й інші народи, що населяють Росію - мокша, удмурти, марі, чуваші, башкири і навіть чисельні татари. "Народам Росії заборонено мати власні політичні партії, університети чи навчатися в школах рідною мовою. Тільки танці в національних костюмах. Той, хто бореться за права свого народу – переслідується поліцією як екстреміст чи піддається примусовому психіатричному лікуванню, як божевільний" – констатував Боляєнь.

Останні слова підкріпив інформацією про чисельні судові позови проти активістів етнонаціональних рухів та заборони на діяльність їх організацій. І, щонайгірше, про чисельні нерозкриті вбивства активістів.

Для розуміння ситуації, ерзя — це не екзотичні народи найвіддаленішої Півночі, яких і в найкращі для них часи було кількадесят тисяч осіб. Ерзя – це фіно-угорський народ, історична батьківщина якого – трошки на південь від Нижнього Новгорода. В районі Арзамаса та Саровська. Так-так, там де мешкав Серафим Саровський і кувалась радянська ядерна зброя на секретному об'єкті Арзамас-16. І представниками народності, яка іще в 50-х роках двадцятого століття налічувала більше півмільйона осіб, зараз вважають себе, за даними перепису 2010 року,  57 тисяч осіб.

Чому так сталося? Причини, власне, очевидні. Як Російська імперія, так радянська влада, а зараз – і путінська Росія здійснюють політику жорсткої русифікації і безкомпромісного знищення всього, що бодай віддалено нагадує ростки національної самосвідомості завойованих корінних народів. Усіма способами, які перелічив Боляєнь, включно з підозрілими смертями і несподіваними психіатричними діагнозами з примусовим лікуванням.  

І ця чи не перша голосна і публічна заява в ООН, котра розвіює образ Росії як держави, де "мирно співіснють різні нації та народності", який роспропагандистська машина ретельно видає для західних ЗМІ. Дотепер подібні заяви лунали тільки з боку кримських татар. Цей міф про мирне співіснування ніколи не мав нічого спільного з реальністю. Але від частих повторень і відсутності аргументованих спростувань з боку жертв імперської політики, міф продовжує циркулювати.

Другий позитивний момент від сьогоднішнього виступу полягає в тому, що Кремль буде змушений якось помітити ситуацію з народом ерзя.

Звичайно, той факт, що Боляєнь виступав як учасник української делегації ООН, автоматично означає, що на активістів народності приклеять ярлик "ворогів Росії". І звернуть увагу як на співпрацю з Україною (яка в громадських активістів цього народу має, до речі, досить давню традицію, іще з початку 90-х років минулого століття) так і на "майже бандерівський" прапор. Але, по-перше, краще бути ворогом Росії, ніж "ніким" – а саме такий статус намагався нав'язати Кремль цьому народу. І схвальні коментарі як представників ерзя під новиною про сьогоднішні виступ на локальному сайті Радіо Свобода є цьому підтвердженням.

При тому путінський режим може потрапити в просту пастку цієї ситуації. Привізши на наступне засідання відповідного комітету ООН кількох представників народу ерзя, які кинуться спростовувати заяви Боляєня. Але, не залежно від змісту їхніх виступів, забута самоназва народу, який багато десятків років боровся проти того, щоб їх називали "мордвою", зазвучить знову – в газетах, телевізійних новинах, в політичних дискусіях. І, за певного великого везіння, все це може стати новою сторінкою в історії давнього і самобутнього фінно-угорського народу. Представників якого, насправді, набагато більше, ніж 50 тисяч – просто багатьом із них варто згадати, ким вони є насправді.