Земана можуть звинуватити у держзраді: Чи поменшає в Європі адвокатів Путіна

Президент Чехії, а також давній і послідовний адвокат Росії в Європі Мілош Земан не зробив нічого поганого. Просто в неділю увечері він, виступаючи в ефірі чеського телебачення, повідомив, що вибухи боєприпасів на складах у Врбетицях, за які звинуватили офіцерів російського ГРУ, могли трапитися і через необережну поведінку чеських працівників. І що розслідуються дві версії події – вибух через необережність і "діяльність іноземної спецслужби", як делікатно сформулював Земан, уникнувши чомусь прикметника "російської".

А ще президент Чехії висловив своє здивування тим фактом, що за роки розслідування чеська контррозвідка у своїх звітах для президента не "натякала" на російський слід. І припустив, що матеріали, які однозначно вказують на особи диверсантів, могли бути передані спецслужбою неназваної "іноземної держави".

При тому чеський президент не сказав нічого надто радикального. Він навіть припустив, що версія з причетністю росіян до вибуху може виявитися правдивою. Просто треба все дуже добре перевірити і не поспішати з висновками. "Давайте без істерики і домислів дочекаємося результатів розслідування і лише потім приймемо рішення", – закликав пан Земан.

Втім, його заяву якось не надто добре сприйняли в чеському уряді. Починаючи від прем'єр-міністра Чехії Андрія Бабіша, який одразу ж підкреслив, що влада країни розглядає лише одну версію вибуху у Врбетицях – і це версія про причетність російських спецслужб.

Його підтримав і віце-прем'єр Чехії Ян Гамачек, який заявив, що інформацію про російський слід "отримали не тільки від Служби безпеки, але також від поліції і прокуратури". Простіше кажучи, натякнув, що Земан довіряє російському "нас там нєт" більше, ніж інформації правоохоронних органів власної країни.

А далі справи у чеського президента пішли і зовсім паскудно – Сенат країни зібрався розглядати питання стосовно обвинувачення Земана в державній зраді. 

Якими будуть перспективи цього розгляду – сказати складно. Але в тому, що вся історія залишить добре помітний і не надто приємний слід на політичні кар'єрі Земана, сумніватися не доводиться.

Звичайно, в історії з вибухами є певні "білі плями", і коспірологічні версії про те, що чеська влада збиралася і далі не поспішати з публікацією даних про "солсберецьких туристів" – але, довідавшись про витік інформації до неназваних журналістів, перехопила ініціативу – всі ці версії мають право на існування.

Але спроби вплинути на роботу правоохоронних органів за допомогою необґрунтованих сумнівів та "розмивання" істини, вочевидь, цього разу були зірвані.

Питання полягає лише в тому, чи дасть ця історія європейським політикам такий необхідний урок стосовно того, що адвокація інтересів Росії є вкрай токсичним заняттям, що може пошкодити їхньому політичному майбутньому?

Звичайно, потужно підтримувані Росією маргінальні політичні проекти, на кшталт нацистської Націонал-демократичної партії Німеччини чи екстремістів з турецької Vatan, які проповідують пантюркізм, але закликають визнати Крим російським, риторику не змінять.

Але для тих політичних проектів, які мають що втрачати, і не є надто залежними від російського фінансування, вочевидь, зараз ідеальний час щоби тверезо оцінити свою проросійську риторику. Терпимість до якої потроху скорочується по всій Європі.