Польща обіцяє опікуватися братською могилою УПА на горі Монастир

Про це заявив заступник міністра культури й національної спадщини Польщі Ярослав Селлін під час засідання комісії Сейму Польщі з питань національних та етнічних меншин, повідомляє Depo.ua з посиланням на "Укрінформ".

"Якщо йдеться про Монастир, то з точки зору нашого міністерства це місце пам’яті є легальним, я це підтверджую, але воно не перебуває у реєстрі (військових поховань, – ред.) воєводи (Підкарпатського воєводства – ред.), а тому не підлягає такому захисту, який має бути. Ми прямуємо у напрямку, щоб це місце пам’яті опинилося у цьому реєстрі", – заявив Селлін.

Заступник міністра підкреслив, що навколо місця пам’яті українців на горі Монастир є "дуже багато проблем і напруги". Він нагадав, що цей пам’ятник було легалізовано рішенням секретаря Ради охорони пам’яті боротьби й мучеництва у 2000 році, але так і не було вписано до реєстру військових поховань Підкарпатського воєводства.

Водночас, чинний воєвода Підкарпатського воєводства відмовився вписати могилу УПА у Монастирі до реєстру військових поховань у зв’язку з негативним рішенням з цього приводу відділу Інституту національної пам’яті у Ряшеві.

За його словами, у січні цього року воєвода звернувся до директора відділу ІНП Польщі у Ряшеві, аби той надав усю інформацію про загиблих, похованих у цій могилі. Водночас, у лютому воєвода звернувся до заступника голови ІНП Польщі Кшиштофа Швагжика щодо проведення в цьому місці ексгумаційних робіт, "щоб розвіяти всілякі сумніви".

"Воєвода зобов’язався внести (могилу у Монастирі, – ред.) до воєводського реєстру військових поховань після розвіяння всіляких сумнівів у двох питаннях: по-перше, однозначного встановлення місця поховання і кількості похованих у могилі, а по-друге, з’ясування питань щодо можливої участі похованих у цій могилі у злочинах ще до цього бою з НКВС", – наголосив заступник міністра.

Як поінформував Селлін, на території Польщі є багато українських місць пам’яті з періодів між Першою і Другою світовими війнами, в основному розташованих на півдні країни, у прикордонній зоні з Україною. Зокрема, у Підкарпатському воєводстві, за його словами, є 80 українських місць пам’яті, лише шість із яких внесено до реєстру військових поховань воєводства. Водночас, у Люблінському воєводстві є 16 таких пам’ятних місць, з яких сім вписано до цього реєстру воєводи.

Заступник міністра визнав, що з 2014 року щодо українських місць пам’яті на півдні Польщі системно вчиняються акти вандалізму. Він назвав цей рік "невипадковою датою", оскільки тоді розпочалася війна на сході України. Відтак, міністр культури РП в 2017 році попросив воєвод на місцях негайно інформувати по такого роду акти вандалізму і про плани демонтажу місцевою владою пам’ятників, як це мало місце у Грушовичах під Перемишлем.

"Якщо раніше ми мали справу з поодинокими актами вандалізму, то з 2014 року вони почали відбуватися на постійній основі, що є невипадковим, адже маємо справу із систематичними діями. Це шокуючі дані, які змушують нас думати про те, що відповідні служби повинні шукати винних", – повідомив заступник міністра.

Довідка: З 2014 року на польсько-українському прикордонні частково чи повністю знищено близько десяти українських місць пам’яті, частина з них – по декілька разів. У більшості випадків нищення місць пам’яті супроводжувалося фото та відеофіксацією з місця злочину, що потім публікувалося в інтернеті, зокрема, в першу чергу на сайті бойовиків Novorossia Today. З цього приводу представники української громади Польщі неодноразово наголошували, що таким чином Росія та проросійські сили в Польщі здійснюють гібридні дії, спрямовані проти Польщі та з метою погіршення польсько-українських відносин.