Бравада російського МЗС: Чи готовий Кремль перетворити свою країну на Північну Корею

Сьогоднішній сеанс спілкування заступника глави російського МЗС Сергія Рябкова з пресою від попередніх ніби особливо й не відрізнявся. Всі охочі знову почули, що російські війська біля українського кордону — це підготовка до "захисту російськомовних". А от кораблі США біля українських берегів — це "провокація" і "гра на нервах у Росії". Що використовувати терміни "розплата" у відповідь на дії Росії на кордонах, як то робить президент США Байден — абсолютно недопустимо. А от говорити про ймовірне "зникнення української державності", як то роблять російські посадовці, напевно, є цілком адекватним.

Але потім думка російського дипломата вийшла далеко за межі конфлікту на Донбасі. Розмова від України перейшла до АЕС в Бушері (яку Росія будувала, будує, і будуватиме надалі). І про те, що російського посла Антонова до Вашингтона не повернуть — бо в нього продовжаться "консультації в Москві". А також про те, що будь-яка загроза тільки зміцнює Москву "в переконаності у тому, що ми проводимо вірний курс".

Загалом, склалося враження, що Рябков говорив не для російських журналістів. Частина з яких озвучувала, здається, добре узгоджені питання. І навіть не для українських політиків та посадовців. Говорив він, звертаючись прямісінько до Білого дому, Держдепу США, та інших впливових мешканців міста Вашингтон.

При тому подібний "заочний діалог із Америкою" ведуть зараз і чимало інших російських спікерів. Наприклад, керівник Рябкова, головний російський дипломат Сергій Лавров учора в інтерв'ю іранському інформагентству IRNA розповідав, як успішно Росія готується відмовлятися від західних платіжних систем. А також використовувати "альтернативні долару валюти" для здійснення міжнародних платежів. В цьому випадку як суть заяв, так навіть і місце їх публікації перебували в ідеальній гармонії. Тема "дедоларизації" зараз взагалі дуже популярна в Росії, впродовж останніх двох тижнів про це встигли поговорити всі "світочі економічної науки" - на кшталт голови Держдуми Володіна та його колеги з Радфеду Матвієнко. Сьогодні думку Лаврова про готовність Росії відключатися від ворожих Visa та MasterCard підтвердив і речник Путіна, Дмітрій Пєсков.

У чому сенс подібних розмов? Чому Росія, опираючись у зовнішній політиці на військову силу, скромно ховає на полігонах свої "кордон не готові іще перейти батальйони", натомість вперто педалює тему звільнення від американської валюти, платіжних систем, та інших цілком зручних речей, якими охоче користувалася впродовж трьох десятиліть з моменту кончини Радянського Союзу? Тим паче, що й "успіхи в дедоларизації" виглядають цілком скромно, оскільки навіть після всіх безумних закупівель китайських юанів та японських ієн, близько 70% валютних резервів Москви залишилися в доларах та євро.

Відповідь напрошується тільки одна. Росія намагається продемонструвати власну невразливість до подальших економічних санкцій з боку США. І нібито готовність продовжувати свої геополітичні ескапади, не зважаючи на позицію Вашингтона.

Втім, переконувати світ, що SWIFT, Visa, MasterCard, долари та євро росіянам не потрібні, у Кремлі вимушені вкрай обережно. Оскільки якщо ця нова офіційна лінія, згенерована в путінському бункері, буде прийнята до уваги російськими громадянами, то на скорих виборах до російської Держдуми як на партію влади, так і на "приручену опозицію" можуть чекати неприємні сюрпризи. Навіть рішення про заборону польотів до Туреччини викликало в колах російських обивателів більш істотну реакцію, ніж ескалація на Донбасі. А повідомлення про відмову від міжнародних платіжних систем та доларів матиме далеко більший ефект. А тому і погрози в бік Америки озвучуються або в іранських ЗМІ, або без зайвої конкретики. Від чого виходять якимось не надто переконливими.

Втім, як українцям слід бути готовими до того, що військовий блеф на Донбасі та кордонах має далеко ненульовий шанс завершитися війною, так само і в росіян є абсолютно реальна можливість впродовж найближчих кількох місяців опинитися в погано організованій імітації Північної Кореї. Без доларів, кредитних карток і свободи покинути країну. Зате з люблячим вождем, надійно схованим у бункері.