План Путіна для Трампа: Навіщо Кім Чен Ин їде на острів Руський

Як російські, так і північнокорейські ЗМІ підтвердили факт, який вже давно ні для кого не був особливим секретом. Завтра очільник КНДР Кім Чен Ин прибуде до Владивостоку, щоб зустрітися з російським президентом Володимиром Путіним. Переговори між ними відбудуться 25 квітня на острові Руський, у приміщеннях Далекосхідного федерального університету. Якою буде тема зустрічі між двома вельми специфічними посадовцями? Формально, вони "обговорюватимуть проблему денуклеаризації", а також "двосторонні торгівельні стосунки".

Із першим пунктом, загалом, все зрозуміло — якби в Кім Чен Ина були якісь плани в цьому напрямку, він обговорив би їх не з Володимиром Путіним у Владивостоці, а з Дональдом Трампом у Ханої. Де в лютому місяці цього року в північнокорейського лідера були реальні шанси досягнути зняття санкцій в обмін на реальну, а не декларативну денуклеаризацію. Втім, тоді Кім Чен Ину не вдалось переконти американців у тому, що зруйнована бетонна спостережна башта на полігоні — це і є ядерне роззброєння. Як і Держдепу США не вдалось переконати північнокорейського диктатора в тому, що і без ядерної бомби в кишені його режиму нічого особливого не загрожує. На чому обидві сторони і роз'їхались, жахливо незадоволені одна іншою. Звичайно, в природі існує "російсько-китайська дорожня карта" можливого примирення між Пхеньяном та Вашингтоном та поступової денуклеаризації першого. Але документ, в якому дві країни радять двом іншим країнам (з якими в них далеко не райдужні стосунки), як їм дружити і домовлятись зі складних питань, є нонсенсом за своєю природою. Тому ключовими на зустрічі Путіна з Кім Чен Ином будуть, схоже, якраз торговельні стосунки між Росією та КНДР. Якщо подивитись на офіційну статистику, то вони виглядають вони просто катастрофічно. За минулий рік офіційний товарообіг між країнами впав на 56% і склав "епічних" $34 млн.

Причиною стало те, що ООН наклала на Пхеньян міжнародні санкції за ракетні випробування 2016-17 років. Іще одним прикрим для Росії фактом є те, що у відповідності до умов цих санкцій Москві доведеться вислати зі своєї території всіх північнокорейських гастарбайтерів — які відзначаються працелюбством, тверезістю і готовністю працювати за мізерні гроші. І яких, начебто, в Росії залишилося всього 8 тисяч із колишніх чи то 35 (за офіційною статистикою), чи то замалим не ста тисяч за неофіційними даними. Формально порушувати санкції ООН задля друга Кіма Володимир Володимирович наразі, схоже, не готовий. Звичайно, товарообіг між країнами помітно більший, ніж його “біла” частина. Звичайно, Росія порушує міжнародні санкції проти Кореї. Але, здається, у Пхеньяні вважають, що цього недостатньо, щоб втримати КНДР на плаву впродовж тривалого проміжку часу. Тому й активно шукають способи розширити торгівлю з Росією.

І якщо не можна, але дуже хочеться — то завше знайдуться обхідні шляхи. За чутками у російських ЗМІ, Москва і Пхеньян підготували механізм обходу міжнародних санкцій проти Північної Кореї. В рамках цього механізму торгівля буде йти фактично на основі бартеру без залучення банківських транзакцій. Простіше кажучи, дві країни перейдуть до “натурального обміну”. Щоправда, баланс цього обміну рахуватимуть у Москві. Тому, з одного боку, зустріч північнокорейського лідера з Путіним сприймається як провал курсу Вашингтону на примирення і зближення з Північною Кореєю. Який, будемо відверті, ніколи не мав особливих шансів на реалізацію — в першу чергу, через патологічний страх Кім Чен Ина за долю свого режиму.

З іншого боку, перехід свідчить про як мінімум два позитивних як для США, так і для решти світу моменти. Перший із яких полягає в тому, що у Кім Чен Ина, який задля російської подачки погодився навіть покинути свою країну (що робить вкрай рідко), схоже, і справді кепські справи з ресурсами і надіями на збереження бодай якоїсь економіки під тиском міжнародних санкцій. А другий позитивний момент полягає в тому, що все, що може йому запропонувати друг Володимир — це трохи натурального обміну в кращих середньовічних традиціях. Ні про яку багатомільярдну допомогу в стилі “СРСР допомагає друзям у світі боротись з імперіалізмом” вже не йдеться. Все обмежується питаннями простого виживання.