ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Переділ земель на Кавказі: Хто заклав міну під Кадирова

Кадирову в конфлікті з інгушами вдасться примусити Москву прийняти рішення на свою користь. Але про силою забрану землю сусіди добре і надовго запам'ятають

Depo.Світ
8 листопада 2018 19:00
ФОТО: depo.ua

Сьогодні очільник Інгушетії Юнус-Бек Євкуров звернувся до Конституційного суду Росії з проханням перевірити на відповідність конституції Росії угоду про зміну кордону між Інгушетією та Чечнею.

Тиждень тому очільник Чечні Рамзан Кадиров на зустрічі з чеченськими посадовцями закликав затримувати і ув'язнювати тих хто виступає проти цієї угоди. Звичайно, він мав на увазі радше громадян Інгушетії, а не главу регіону і суддів федерального конституційного суду. Але ситуація все одно виглядає відверто дивно.

Суть конфлікту між Чечнею й Інгушетією, якщо хто не стежив за цим сюжетом, полягає в тому, що очільники двох республік вирішили здійснити делімітацію кордону (який до того регулювався угодою між Русланом Аушевим і Джохаром Дудаєвим), знайшли спірну ділянку, і для залагодження ситуації вирішили обмінятися частинами території. Виключно для "вирівнювання кордону", як заявляли вони. Втім, в Інгушетії вся ця історія захвату не викликала, оскільки території в найменшої у Росії республіки відрізали все-таки більше і кращої, ніж додали. Почалися масові протести, які підтримала частина республіканської еліти, в тому числі екс-президент республіки Аушев. Місцеві правоохоронці, стримуючи учасників протестів, в якийсь момент фактично перестали їх розганяти.

Втім, рішення про обмін територіями все одно протягли через парламент Інгушетії. Але в якийсь момент на заваді став Конституційний суд республіки, який оголосив, що подібні рішення без референдуму не мають жодної юридичної сили. Євкурову під тиском учасників протестів, до яких приєднується дедалі більше місцевих "поважних людей", не залишилось нічого іншого, як звернутись до федерального КС.

Наразі Кремль щодо цієї ситуації скромно відмовчується, заявляючи вустами Пєскова про те, що все це - "виключно юридичне питання, яке вирішуватимуть юристи". Явно сподіваючись при тому, що КС Росії прийме бажане не так для Кремля, як для Рамзана Кадирова рішення.

Втім, навіть якщо московські судді проявлять непритаманну їм принциповість (як то вчинили їх колеги в Інгушетії), то це, насправді, нічого не змінить. У очільника Чечні є достатньо важелів впливу на Кремль. Рівно як і набагато вищий, ніж у сусідів, силовий потенціал на місцях. Тому в той чи інший спосіб, але Чечня отримає шматок землі, який сподобався Рамзану Ахматовичу. Тим паче, що уряд сусідньої республіки, явно не без тиску з боку Грозного та Кремля, вже фактично прийняв всі необхідні рішення.

Єдина проблема ж полягає в тому, що у в пересічних мешканців Кавказу (та й не тільки Кавказу, до слова) пам'ять набагато довша й чіткіша, ніж у їх правлячих еліт. І маленький територіальний виграш закладає міну сповільненої дії під спокій на Кавказі. Яка рано чи пізно вибухне. І, не виключено, в якийсь момент цьому посприяє власне Кремль - якщо там вирішать, що прав у Кадирова стало забагато, а коштів для того, щоб і далі купувати його лояльність - замало.

Взагалі, "маленькі територіальні надбання" - це вкрай небезпечна штука. Про це Рамзан Ахматович міг би спитати в свого старшого товариша, Володимира Володимировича. Але чеченський лідер, здається, не схильний вчитись на чужих помилках.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ