Паспорти для ОРДЛО: Коли Путін визнає незалежність "ЛНР" та "ДНР"

Туманні чутки, що ходили по російському та українському інформпростору впродовж останніх двох місяців, виявились правдою. Президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей.

"Це борг Росії перед людьми, які говорять і думають російською мовою, які зараз опинилися в дуже важкій ситуації через репресивні дії київського режиму", з притаманним йому нічим не обмеженим цинізмом і лицемірством прокоментував указ помічник президента Росії Владислав Сурков

За даними російських ЗМІ, у регіонах Росії, що межують з "ДНР" і "ЛНР", підготована вся інфраструктура для прийому "громадян". Зокрема, за інформацією "Коммерсанта", ще в березні Ростовську область відвідували високопоставлені чиновники МВС Росії - заступники міністра Олександр Горовий і Віталій Шуліка, які відкривали в Ростові-на-Дону нову будівлю Управління з питань міграції, де буде здійснюватись прийом. Відповідні приготування були зроблені, за даними "Комерсанта", і в інших населених пунктах, зокрема, в містах Шахти і Новошахтинськ.

Тепер все, що потрібно мешканцям сепаратистських анклавів — це добратись до відповідних російських установ, здати "паспорт" однієї з сепаратистських "республік" (вони, до речі, є далеко не в усіх тамтешніх мешканців, але ситуація, напевне, скоро зміниться), в обов'язковому порядку здати український паспорт — і впродовж трьох місяців стати громадянами держави-агресора. Кінець історії.

Можна не сумніватися, що помітна частина мешканців анклавів скористається "щедрою пропозицією" очільника держави-агресора. Інша, можливо менша частина, яка не хоче ставати громадянами Росії, але дотепер сподівалася, що "все це якось скоро закінчиться", такої надії позбудеться. І буде вимушена перебазовуватись до "великої України". Наступна хвиля міграції з ОРДЛО видається більш ніж ймовірною. Ну, а тих, хто і далі спробує залишатись в "Л-ДНР" десь "посередині" і не набувати російського громадянства, відверто шкода.

Щодо міжнародно-політичних наслідків кроку Путіна, вони, безумовно, будуть вельми істотними. По-перше, реалізація подібного кроку відразу після завершення президентсьих виборів — відверта провокація проти української влади. На яку новому українському очільнику Володимиру Зеленському доведеться реагувати максимально жорстко. Хоча б із метою політичного самозбереження.

По-друге, це рішення потенційно може призвести до нових санкцій, реальних - з боку США, і декларативних - з усіх інших сторін. Оскільки воно однозначно й безальтернативно йде врозріз з Мінськими угодами. І проведення виборів, що було частиною сценарію реінтеграції Донбасу, серед російських громадян стає якось вже зовсім безглуздим.

По-третє, це рішення стимулюватиме незадоволення росіян - оскільки сотні тисяч, якщо не мільйони нових "громадян" отримають право вимагати від держави якісь соціальні гарантії та послуги. Окрім того, отримання російських паспортів головорізами із числа "ополченців" (яким російські паспорти видаватимуть просто на позиціях, без потреби кудись їздити) дасть їм змогу вільно пересуватися по всій Росії. Потік психічно неврівноважених людей, головні вміння яких перебувають у сфері користування зброєю, "віджимі" бізнесу і вбивства та тортурах цивільного населення вплине на криміногенне становище в Росії впродовж лічених місяців.

Для чого потрібне таке рішення Путіну? Адже воно не тільки налаштовує проти нього нового українського президента, але й змушує союзників України говорити про беззаперечну спробу поглибити анексію та контроль над ситуацією в "республіках". Відповідей на це питання, здається, існує декілька. А головна з них полягає в тому, що Донбас готують до радикальної зміни реальності. В якій передбачається поступове закінчення бойових дій і реалізація придністровського сценарію. За якого частина російської армії буде виведена з регіону, а частина - оголошена "миротворчими силами". Введеними, звичайно, "на прохання керівництва самопроголошених республік". При тому на Росії розраховують на той факт, що Україна не наважиться на "лобовий" наступ проти території, заселеної громадянами Росії, оскільки це практично неминуче призведе до повномасштабної війни.

Такий сценарій дасть російському керівництву дві переваги. По-перше, Кремль зможе радикально здешевити "проект Донбас". Росія отримає можливість вивести з "Л-ДНР" велику кількість найманців, офіцерів та військових спеціалістів різних профілів. Натомість завівши в якості миротворців менший контингент кого завгодно — хоч підрозділів регулярної армії, укомплектованих солдатами строкової служби.

По-друге, по мірі того, як стихатиме зброя, готовність Європи тримати єдиний із США санкційний фронт проти Росії може повільно, але неухильно випаруватися.

І, по-третє, саме населення, отримавши російське громадянство, банально боятиметься повернення українського суверенітету над регіоном. І на будь-якому референдумі чи виборах голосуватиме так, як потрібно Кремлю не тільки під дулами автоматів ополченців, але й під фото та відеокамерами спостерігачів ОБСЄ.

Четвертою перевагою для Кремля можна вважати той факт, що масштабні програми "приваблення російськомовних громадян пострадянських держав до отримання російського громадянства", які реалізувались впродовж останніх років без видимого успіху, тепер зможуть відзвітувати про небачений прогрес. А мешканці анклавів поповнять ряди сезонних гастарбайтерів, сильно поріділі після початку економічної кризи на Росії.

Чи піде Путін далі, в бік визнання маріонеткових держав? Дати на це питання однозначну відповідь складно. Тим паче, що цього разу грошей на визнання з боку Науру у Кремля, напевно, вже немає. Втім, той факт, що в Росії таки "нагнули" Google та Apple "визнати" Крим російським (нехай тільки для російських користувачів), каже про те, що в Кремлі і далі серйозно ставляться до такого поняття, як "міжнародне визнання".

Але як би там не було, так само, як Абхазія та Південна Осетія ніколи не позбудуться тавра "вкрадено у Грузії", так і "ЛНР" та "ДНР" як були окупованою територію з неозначеним статусом, так, фактично, і залишаться. До моменту, поки Москві стане не до утримання завойованого, і Україна не повернеться до своїх належних кордонів.