Партизанська війна: Чи вдасться друзям України саботувати російський тріумф в ПАРЄ

Після "нічної зради" в ПАРЄ в якийсь момент здалося, що прийнявши перше, ключове рішення на користь Росії, депутати організації остаточно здолали якийсь внутрішній бар'єр, і кинулися дарувати росіянам подарунки один за іншим. Профільні комітети ПАРЄ минулої ночі (чомусь більшість рішень на користь Росії приймаються після опівночі, хоча це, звичайно, чиста випадковість), розглядаючи питання повноважень російської делегації, ухвалили рекомендацію підтвердити їх навіть без мінімальних санкцій, що лишалися дозволеними після понеділкового рішення асамблеї. Точніше, один із ключових у цьому питанні комітетів, регламентний, взагалі не дійшов до якогось фінального рішення, і відмовився пропонувати асамблеї будь-які рекомендації.

На цьому тлі факт, що очільник німецького МЗС Гайко Маас у своїй офіційній заяві щодо членства Росії у Раді Європи закликав Кремль якнайшвидше сплатити свій членський внесок до організації - та жодного разу не згадав про дії Росії стосовно України, навіть не виглядає особливо дивним.

Як і те, що Росія, не встигнувши повернутись до сесійної зали, вже пропонує на посаду віце-президента ПАРЄ абсолютно одіозного голову комітету Державної думи у міжнародних справах Леоніда Слуцького. І 101 депутат поважної організації зі 198 голосує "за". Що недостатньо для перемоги у першому раунді виборів - але якщо до другого раунду ситуація не зміниться, Слуцький навіть з простою більшістю голосів на свою підтримку стане віце-президентом. Втім, союзники України - та просто люди, які добре розуміють, чим є путінська Росія, і як її зовнішня та внутрішня політика співвідноситься із засадничими принципами ПАРЄ, продовжують чинити опір.

Зокрема, сьогодні вранці комітет з моніторингу ПАРЄ запропонував повернути Росії повноваження, але з низкою умов - зокрема, серед цих умов вперше названо не тільки негайну сплату всіх внесків, заборгованих Раді Європи, але й повернення 24 українських моряків. Зрозуміло, що ця пропозиція є нічим іншим, ніж спробою зберегти обличчя організації, яка остаточно відмовившись від виконання своїх статутних завдань, перетворилась на якусь мереживну організацію для збору членських внесків.

Але Кремль, який хоче саме "тріумфального повернення", може "образитись" і на подібні мінімальні вимоги. Тому адвокати Росії зроблять усе можливе, щоби і вони в сесійному залі не прозвучали. Втім, зараз час працює проти прихильників Росії. Бо якщо сьогоднішній день - і вибори президента ПАРЄ - закінчаться все ще без росіян, тріумфу таки не вийде. Натомість, якщо станеться інакше, і завтра світ побачить ПАРЄ з росіянами у залі і Слуцьким - у президії, Україні від відкликання постпреда "для консультацій" слід буде перейти до рішучіших дій. Оскільки витрачати тепер вже гроші українських платників податків на підтримання організації, яка стане медіа-майданчиком для російських пропагандистів, видається чимось не надто недоречним.

І аргументи про те, що "захист прав громадян через Європейський суд з прав людини потрібен не тільки Росії, але й Україні", популярні в українському експертному середовищі, видається не надто переконливими. Як саме помагає ЄСПЛ в тоталітарній державі - можна мабуть, спитати у важкохворого кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якого, попри рішення ЄСПЛ, Росія так і не доправляє до лікарні. Чи у всіх тих, кого катували російські (чи українські, якщо на те пішло) "правоохоронці", не сильно переймаючись порушенням прав людини.

Тому відмова брати участь у виборах президента ПАРЄ, відмова від допуску місій Ради Європи до спостереження за виборами в Україні, чи, врешті-решт, повне призупинення членства у дискредитованій організації (разом із пропозицією до союзників піти на аналогічний крок) видаються логічними наступними діями України у відповідь на "велике примирення ПАРЄ з Росією".