Парад популістів: Чому Трамп і Путін почали поводитися як брати-близнюки

Президент Росії Володимир Путін сьогодні наказав міністру оборони Росії Шойгу підготувати "парад перемоги" до 24 червня. В день, коли 75 років тому радянські солдати під червоними знаменами палили німецькі прапори і триколори російських колаборантів, Путін, з триколором біля президентського крісла, готовий святкувати "свою" перемогу.

При цьому будь-які ризики для здоров'я учасників, згідно з путінським указом, повинні бути "зведені до мінімуму, а краще – виключені". Вочевидь, відповідне розпорядження для наявних в повітрі часток коронавірусу буде віддане командувачем параду перед його проведенням. Ну, або парад буде проведено в костюмах хімічного захисту та парадних протигазах. Той факт, що хаотичні й беззмістовні репетиції попередньої спроби провести цей захід, який мав відбутися – але не відбувся – 9-го травня, призвели до сотень нових заражень серед учасників, нікого, звичайно, не спинив.

Менш ніж за добу до того президент США Дональд Трамп оголосив, що планує в кінці серпня провести багатотисячний національний партійний з'їзд республіканців у місті Шарлотта, Північна Кароліна. Вочевидь, йому впав у око "Спектрум Центр" – крита арена, яка вміщає 20 тисяч осіб. Суть з'їзду – помпезна церемонія висунення Дональда Тармпа в якості єдиного кандидата від Республіканської партії на наступних президентських виборах.

І коли губернатор штату, демократ Рой Купер делікатно натякнув, що штат іще перебуває в стані глибокого карантину через невтішну статистику захворювань, і що гарантувати можливість такого зібрання він зараз не може, то проти нього – не без участі Трампа – негайно здійнялась хвиля обурення "республіканської громадськості".

Можна по-різному ставитись до карантину, який ніби як стримує розповсюдження пандемії. Можна стверджувати, що він рятує життя, зменшуючи навантаження на систему охорони здоров'я. Можна заперечувати, що внаслідок впливу карантину на економіку невеликих держав, втрати в добробуті – а як наслідок, і в якості та тривалості життя – будуть більшими, ніж внаслідок пандемії. Різні точки зору мають різні аргументи на свою користь.

Але зібрати двадцять тисяч осіб з різних кінців США під одним дахом виключно для того, щоб сказати "Я, Дональд Трамп, буду обиратися в президенти від Республіканської партії США", послухати аплодисменти вдячної аудиторії, і ризикнути викликати новий колосальний сплеск коронавірусу, який делегати з'їзду розвезуть по всій країні – це, погодьтеся, рішення, виправдання якому, з точки зору здорового глузду, знайти непросто.

Так само як "пройти переможним маршем" по Червоній площі, в сухому залишку лише додавши до списку жертв тієї кривавої і безславної війни кілька чи кількасот нових жертв з числа глядачів чи вимушених учасників дійства – все це також не схоже на раціональну поведінку. На тлі адекватних християнських конфесій, які відмовились від спільних обрядів під час Великодня, "церква побєдобєсія" виглядає якось по-особливому малопривабливою.

Чому Трамп і Путін це роблять? Відповідь, схоже, очевидна. Проспавши пандемію і вивівши свої країни в лідери за кількістю заражених, не маючи чим похвалитися в плані своїх особистих звершень, вони змушені апелювати не до людського розуму, а до людських почуттів.

Збирати з'їзди. Проводити паради. Розповідати, що "разом ми – сила", і "Америка буде великою знову". І що "діди воювали". І про "можемо повторити".

Але якщо подібна поведінка російського президента нікого з числа тих, хто хоч кілька років пожив в СРСР, особливо не дивує, то рішення Трампа, що знайшло як противників, так і прихильників в рядах Республіканської партії – це, схоже, нова сторінка в політичній культурі США. Яка чомусь не викликає особливого захвату.