Прийом Кучми: Як Путін гнатиме людей на вибори

Вперше від початку виборчої кампанії на Росії рейтинг чинного президента Володимира Путіна почав помітно просідати, пробивши, за даними Всеросійського центру вивчення громадської думки, позначку 70%. Зокрема, якщо в середині грудня за Путіна збиралися проголосувати 74,8% росіян, під кінець місяця – 76,8%, то за даними опитування 11-15 січня підтримати президента на виборах збиралися вже 73,2% респондентів, а в кінці січня показник опустився до 69,9%.

З точки зору тривіальної логіки 6-відсоткове падіння рейтингу виглядає як наявність в російської влади певних проблем, а у російських виборців – певного розчарування цією владою. Що, за певних умов, може перерости в ймовірний початок кінця епохи "всезагального схвалення".

Якби не одне "але". Штука в тому, що Всеросійський центр вивчення громадської думки, який проводив соціологічні дослідження, є на 100% державною структурою (перебуває у власності Росмайна). І можна не сумніватися, що будь-які результати будь-яких опитувань узгоджуються у найвищих кабінетах. А можливо, навіть звідтіля і надходять.

Ще одним характерним моментом є те, що голоси і вподобання, які начебто губить Путін, за даними "придворних" соціологів, отримує, звичайно, не Собчак і не Навальний. Вони буцімто дістаються Павлу Грудиніну, рейтинг якого, за даними ВЦВГД, виріс з 4.5% до 7.2%.

Теоретично, звичайно, можливо, що частина "великої країни" розчарувалась у чинній владі, впала в смертну ностальгію за часами СРСР, і побігла підтримувати недобиті залишки прикормлених Кремлем комуністів. Але перевірити це припущення не видається можливим. Тому що останнє відносно незалежне джерело соціологічних опитувань, російський "Левада-центр" вже давно не публікує даних стосовно виборчих кампаній. Ще в 2016 році, під час думських виборів цю організацію визнали іноземним агентом. А згідно з російським виборчим законодавством "іноземним агентам" не можна не тільки брати участь у виборах і референдумах, але й публікувати соціологічні дані про рейтинги кандидатів.

Натомість більш реалістичною видається інша версія того, що відбувається. Помічаючи вкрай низький ентузіазм народних мас стосовно походу на виборчі дільниці, і розуміючи, що "80-відсоткова підтримка" національного лідера виглядатиме за таких умов відвертим анекдотом, у штабі Путіна вирішили піти на давно випробуваний прийом, і налякати електорат "привидом комунізму". Ну, як лякав народ Путін Примаковим у 2000-му. Чи Кучма - Симоненком, якщо на те пішло.

Для того, щоби привид виглядав страшніше, йому намалюють жахливу маску – пардон, 10-15% електоральної підтримки. Так, щоби всі з розуміли, що "ситуація під контролем" - але при тому відчували себе зобов'язаними таки сходити на дільниці і "врятувати керовану демократію" від… складно сказати чого.

Звичайно, "комуністична загроза" в реальності схожа на якусь погано зрежисовану і нуднувату клоунаду. Врешті, як і всі інші "конкуренти" Путіна на цих виборах – від Собчак і до незареєстрованого Навального. Але із цим уже нічого не подієш – матчі, результат яких відомий задовго до їх початку, чомусь ніколи не вражають глядачів динамічним і цікавим перебігом.