Падіння "ПіСу": Як Трамп опустив Качинського

Твереза оцінка політичної лінії "Права і справедливості" з боку виборців нарешті наздогнала партію Качинського. З 21 лютого по 27 березня рейтинг підтримки правлячої польської коаліції, "Об'єднаної правиці", до якої входять "Право і справедливість", "Порозуміння" і "Солідарна Польща" опустився з 40 до 28%.

Натомість рейтинг найпотужніших конкурентів "ПіСу" - "Громадянської платформи", за місяць зріс на 6%, до 22%. 4% додав рейтинг партії "Кукіз'15", а підтримка "Союзу демократичної лівиці" зросла з 3 до 9%.

Що послужило причиною такого падіння рейтингу? Відповідей може бути кілька. Втім, найбільш ймовірна серед них одна. Коли Качинський заблокував прийняття Польщею біженців у рамках загальноєвропейських програм - рейтинг його партії стрімко підріс. Поки офіційна Варшава влаштовувала "історичні війни" з Україною - рейтинг "ПіСу" залишався незмінним, і навіть додавав по відсотку-другому. Коли стало зрозуміло, що в Брюсселі всерйоз розглядають можливість введення санкцій проти Польщі - "нація міцніше згуртувалась довкола лідерів". І навіть коли розпочалась достатньо бридка по суті, і вкрай некрасива за формою сварка з Ізраїлем - поляки ще не реагували, хоч і насторожились.

А от коли стало відомо, що Вашингтон ввів обмежувальні заходи щодо польської влади через закон про Інститут національної пам'яті, і президент Польщі Анджей Дуда та прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький не зможуть відвідати Білий дім і зустрітися з Дональдом Трампом та іншими американськими високопосадовцями, поки до закону не будуть внесені зміни - тоді рейтинг "ПіСу" і рушив донизу з немалою швидкістю. Власне, витік (ймовірно, спланований) про це конфіденційне ніби рішення американської адміністрації, що трапився 6 березня, і спричинив таку різницю між настроями поляків в кінці лютого та в кінці березня. Інших подій, які могли б так радикально переформатувати електоральні симпатії поляків, у цей час наче не було.

Про подібний сценарій розвитку подій офіційна Варшава явно здогадувалась. І в якості контрзаходу активно готувала подарунок Вашингтону - у вигляді контракту на поставку зенітних ракетних комплексів MIM-104 Patriot.

Його підписання мало продемонструвати Вашингтону готовність до найтіснішої співпраці, а також до фінансової підтримки американського ВПК. Підтримка і розвиток якого, до речі, значились у числі передвиборних обіцянок чинного президента США. Як свого часу Україна купувала американське вугілля за не зовсім конкурентною ціною, допомагаючи Трампу "зробити Америку великою знову", так тепер і Польща витратила без малого півтори мільярди доларів зі схожою метою.

А польських виборців контракт на купівлю протиповітряних озброєнь мав переконати в тому, що про міжнародну ізоляцію Варшави наразі не йдеться, США довіряють Польщі свою передову зброю, а чинний уряд робить все можливе для безпеки своєї країни.

Чи вдалося у подібний спосіб "підкупити" адміністрацію Трампа - сказати складно. А от Конгрес, який цього року мав у планах ймовірне затвердження дислокації додаткових сухопутних сил США у Польщі, навряд чи погодиться закрити очі на скандальний закон в обмін на збройний контракт. А що подумають про всю цю історію польські громадяни - буде видно вже за півтора-два місяці, під час наступного дослідження електоральних настроїв.