Отруєння екс-шпигуна Скрипаля: Який сигнал олігархам дав Путін

Від моменту отруєння офіцера ГРУ Росії Сергія Скрипаля минає вже третій день, а політична реакція на цю подію у Великій Британії тільки наростає.

Прем'єр-міністр Тереза Мей учора зібрала Радбез, і, не виключено, що буде проведене ще одне засідання. Міністр закордонних справ Борис Джонсон — помітимо, на трибуні в Палаті общин — роздумує, як саме Британії слід відреагувати на інцидент, якщо з нього раптом вилізуть російські вуха. А в тому, що вони вилізуть, у Сполученому Королівстві практично переконані.

Більше того, Лондон почав розслідувати не тільки отруєння Сергія Скрипаля, його доньки Юлії, та поліцейських, які першими контактували з потерпілими й опинилися на лікарняних ліжках, а також таємничої смерті сина Скрипаля. Парламентський комітет з питань внутрішніх справ буде розслідувати ще 14 смертей, які британська поліція не вважала за підозрілі, але які, можливо, пов'язані з Росією. А британські газети констатують, що країна, одного разу не зреагувавши як слід на вбивство екс-офіцера ФСБ Литвиненка, перетворилась на місце, де російські спецслужби безкарно зводять рахунки з усіма, хто їм не подобається. Інтонація дипломатичних нот і заяв, якими обмінялися країни, схожа на дещо погіршений варіант часів холодної війни.

Що, загалом, і не дивно. Бо, за великим рахунком, путінські спецслужби зробили те, чого не дозволяли собі спецслужби радянські. Не просто ліквідувати "зрадника" - це якраз практикувалось достатньо широко. А зробити це настільки неакуратно, щоб в процесі постраждали інші люди. Як близькі до Скрипаля — так і звичайні британці. Ба ні — не звичайні обивателі, а правоохоронці в момент виконання службових обов'язків.

Для чого цей скандал Путіну? Колеги чимало написали про російський внутрішньополітичний аспект, стимуляцію темних сторін свідомості електорату і продовження теми "вундерваффе", яке може не тільки на ядерному двигуні літати, але й зрадників за кордоном убивати.

Але ж було цілком зрозуміло, що брудна й демонстративна розправа над колишнім російським розвідником, тим паче з ризиком для громадян Британії, неодмінно викличе санкції, конфіскації активів, і взагалі перетворення тихої гавані для російських грошей на максимально вороже для них середовище.

От і Джонсон перед парламентарями, оголошуючи список можливих заходів реагування, обмежився не тільки погрозою стосовно неприїзду офіційних осіб на чемпіонат світу з футболу. У списку керівника Форін офісу значились ще й економічні санкції, в тому числі заборона на імпорт зрідженого газу з Росії та замороження активів усіх росіян, причетних до порушення прав людини у себе на Батьківщині. А дуже небагато російських олігархів можуть похвалитись відсутністю особливо близьких зв'язків з людожерською державною системою. Тому, при бажанні, рахунок можна виставити практично кожному.

І цей момент, насправді, може бути ключовим у пошуку причин цієї ніби погано спланованої, халтурно виконаної і беззмістовної операції в англійській провінції.

Саме жорсткий пресинг російських олігархів, який стане одним з результатів замаху на Скрипаля, і міг бути ціллю Путіна.

Звичайно, всі власники великих статків на Росії і без того цілком залежні від Володимира Володимировича. За жестом монаршої руки їх можна позбавити майна, кинути за грати, стерти в пил. Але Путіну потрібні не голови олігархів. Вони і так в нього.

Йому потрібні їхні гроші. Які, в разі прийняття на Росії репресивного вироку стосовно власника, цілком можуть до цієї країни і не повернутись. Загубитись у довгих ланцюжках офшорок, залишитись у сутінках номерних рахунків, осісти в кишенях спритних менеджерів, які до моменту арешту господарів за цими грішми приглядали.

А загроза жорстких перевірок і ймовірної конфіскації цілком можуть підштовхнути частину заможної публіки повернути гроші до Росії. Понадіявшись, що за настільки патріотичний (щоб не сказати — безглуздий) вчинок Володимир Володимирович продемонструє до них певну прихильність. Ну, чи принаймні відкладе їхнє "розкуркулення" на якийсь більш віддалений термін.