Останній політ Пригожина: Розрахунок путіна та можливі наслідки

Політичне вбивство з присмаком конспірології

Як завжди буває у подібних випадках, падіння повітряного судна Embraer Legacy, на борту якого були ватажки "вагнервіців", породило купу версій. Літак підірвався у повітрі чи його збила російська система ППО. Пригожин був на облавку, чи інсценував свою смерть, а сам десь сховався. Наказ знищити літак віддавав путін, чи в росії є сили, які могли це зробити без його відома. Або помилково, з переляку сплутавши бізнес-джет з дроном. Одним словом, ця історія долучиться до колекції конспірологічних теорій на кшталт "Гітлер утік до Південної Америки, де доживав віку під іншим прізвищем".

Отже, коротко про всі відомі станом на зараз версії. Перша, її дотримуються самі "вагнерівці", вона домінує у пов’язаних із ними Телеграм-каналах: літак збили цілеспрямовано. У мережі є кілька відео, з них важко встановити, що саме відбулося, а закадрові коментарі очевидців більш ніж сумнівні. Приміром, один із очевидців каже, що бачив, як катапультувався пілот. Але потім сам себе питає: куди цей пілот подівся. За офіційними даними, на місці аварії знайшли 10 тіл, у тому числі двох пілотів.

Згідно з даними сервісу Flightradar24, перед падінням літак спочатку піднявся на 8,5 тис. км, потім – на максимальні 9,2 тис., після чого різко втратив висоту на кілька кілометрів і перестав передавати дані. Отже, там щось відбулося. Прихильники версії про збиття наголошують: в цьому районі небо охороняють кілька систем ППО з С-400, адже приблизно за 50 км від місця аварії біля села Куженкіно знаходиться Валдай, де розміщена резиденція путіна. Ще одне припущення – постріл був зроблений з комплексу "Панцир", бо після влучання з С-400 на землю падав би не пошкоджений літак, а купа невеликих шматків від літака. На одному із оприлюднених відео, знятих очевидцями, видно слід, схожий на роботу ППО. Але "димок" цілком може бути і після вибуху у середині літака. Тому версія про збиття ставиться під сумнів. Головним чином тому, що для знищення літака значно простіше застосувати вибухівку, аніж збивати, а потім відбріхуватися в разі виявлення атаки ракетою. Та ще й закривати роти свідкам з числа військовослужбовців, які обслуговують системи ППО.

Щодо версії про закладену вибухівку, в деяких Телеграм-каналах із посиланням на джерела серед слідчих навіть повідомляють точне місце – відсік шасі. Літак вилетів із Москви, з аеропорту Шереметьєво. Перед цим він перебував на ремонті. Отже, саме там вибухівку і могли підкласти. Російські слідчі вже встановили підозрюваного, такого собі Артема Степанова, екс-засновника "НМТ-Аеро" та особистого пілота Пригожина. За словами родичів, той поїхав у похід на Камчатку і наразі зв’язку з ним нема. Така версія не вкладається в озвучену пропагандистами про "руку Києва". Але можна передбачити, що зрештою все спишуть на українців.       

Ще одна версія – Пригожина на борту не було. Відразу після появи інформації про падіння бізнес-джета з "вагнерівцями" з’явилося повідомлення про другий літак, який начебто вилетів пізніше, покружляв над Москвою і приземлився в іншому аеропорту. Вчора у мережі повідомлялося, буцімто він вирушив до Азербайджану. Розповіді про другий літак підживлюють змовницьку теорію про "життя після смерті" ватажка "вагнерівців". Версію про інспірування загибелі Пригожина активно поширює й розслідувач Bellingcat Христо Грозєв. За його словами, той дізнався, що путін наказав його ліквідувати через зневагу до себе, і "підставив свого двійника та організував ситуацію так, щоб в системі росавіації фігурував саме він". Але відразу виникає питання до пана Грозєва: навіщо у такому випадку Пригожин послав на вірну смерть Уткіна та інших близьких до себе людей? Чи їх теж замінив двійниками? Конспірологічні теорії дають постійну можливість журналістам-розслідувачам заробляти на хліб з маслом, але в даному випадку версія виглядає сумнівно. Хоча не варто виключати появи "лже-пригожиних". У росії давня традиція таких персонажів.

Що буде після загибелі ватажків "вагнерівців"

Бойовики Пригожина переконані: їхніх ватажків замовив путін, якого вони назвали "маленькою кремлівською падаллю", "чортом, який загрався". Але чи зможуть вони реалізувати свої погрози помститися? Зараз їхнє угрупування розкидане – хтось в Африці, хтось у Білорусі, трохи лишилося на базі в Ростові-на-Дону. Об’єднатися для нового походу на Москву сил у них немає. Та й лідерів тепер також. Тому ніякого повторення заколоту "вагнерівці" не вчинять – їхній "оркестр" вже відіграв. А от випадки персональної помсти не виключені. Ці люди ще зовсім недавно отримували чималі гроші за вбивства, а тепер виявилися нікому непотрібні. Тому додасться клопоту двійникам путіна. Шойгу, Герасимову та іншим високопоставленим особам, кого "вагнерівці" підозрюють в убивстві своїх вождів.

Проте для російських еліт путін куди страшніший за ображених й озлоблених бойовиків ПВК Пригожина. Вбивство "кухаря" – сигнал іншим: не створюйте неприємностей системі, інакше і вас ліквідують. Страх смерті тепер став головним методом консолідації політеліти навколо путіна. Важко згадати, кого з чиновників рівня членів уряду карали в росії останніми роками. На пам’ять приходить хіба міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв. Він у 2016 році отримав вирок за вимагання хабара у близького до путіна глави "Роснафти" Ігоря Сєчіна. Зараз же путін наважився на політичне вбивство людини, яка була частиною системи і мала дуже високий статус. Тай ще й після особистих гарантій. Хтось, звісно, перелякається і прикусить язика навіть на власній кухні. А хтось може вирішити рятувати своє життя більш радикальними діями – тобто ліквідувати загрозу до того, як тебе отруять "Новичком" чи підірвуть в літаку або автомобілі.

Замахів на путіна поки не було. Але й взаємини з оточенням, міністрами, губернаторами він раніше не вибудовував на їхньому страху бути завтра вбитими. Після загибелі Пригожина і компанії ситуація змінилася. Не варто прямо завтра очікувати на новий ДКНС чи на російського Штауффенберга, який принесе на зустріч з путіним вибухівку, але те, що в головах частини впливових людей швидше визріватиме думка "так далі жити не можна" – сумнівів немає.