"Особисте НАТО Путіна": Як допоможе казахському лідеру ОДКБ

Сьогодні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що звернувся до партнерів з ОДКБ з проханням допомогти в подоланні "терористичної загрози". Яку буцімто створюють в країні протести опозиції, які Токаєв розглядає як "акт агресії". Голова Ради колективної безпеки ОДКБ, прем'єр Вірменії Нікол Пашинян навіть розпочав консультації з головами країн ОДКБ щодо надання допомоги Казахстану.

Повномасштабного використання сил і засобів ОДКБ в подібній ситуації на практиці ще не було, адже на більшість прохань про допомогу з боку своїх членів ця організація відповідала відмовою. Зокрема, у червні 2010, через протистояння киргизької і узбецької діаспор в Киргизстані, яке привело країну практично до громадянської війни, президент Киргизстану Роза Отунбаєва звернулась за допомогою. Їй було відмовлено. До Вірменії миротворці ОДКБ під час конфлікту в Нагірному Карабаху також не вирушили. Попри чисельні військові навчання, маневри та оперативні плани, практичної участі збройних сил ОДКБ як в миротворчих місіях, так і в оборонних операціях наразі не спостерігалося. Тому будь-який досвід у цій сфері в організації відсутній.

Стосовно засобів, формально існують так звані "колективні сили швидкого розгортання Центральноазіатського регіону колективної безпеки", створені для протидії військовій агресії ззовні та боротьби з тероризмом. Хоча тренували їх останнім часом, здебільшого, для можливої протидії проникненню талібів з Афганістану. Чисельність цих сил становить близько 5 тисяч бійців. З яких, щоправда, близько третини становлять саме представники ЗС Казахстану, які, поза сумнівом, вже беруть участь в подіях. На тому чи іншому боці.

Тому в реальності ніякі "сили швидкого реагування ОДКБ" ніхто використовувати не буде. Як і російських прикордонників, приведених у повну бойову готовність.

Зараз, після того як рішення стосовно втручання ОДКБ чи то вже було, чи ось-ось буде прийняте, до Казахстану поспіхом відправлять російських та білоруських спецпризначенців. Які вирішать конфлікт у максимально ефектний і кривавий спосіб, фізично знищуючи як лідерів, так і пересічних учасників протестів, і влаштувавши в Алмати нову "Окрестіну" для тих, кого не буде знищено. Після чого або повернуться додому, або ж залишаться в Казахстані для "забезпечення стабільності" на невизначени термін. Оскільки політична революція в Казахстані перетвориться на партизанську війну з інтервентами.

Токаєв до кінця свого президентського терміну просидить на російських багнетах. Якщо доживе, звичайно. Після чого буде змінений на проросійську маріонетку. Таким, на жаль, зараз виглядає найбільш ймовірний фінал блискавичної казахської революції, яку в Кремлі всіма можливими засобами спробують втопити в крові.