"Четвірка" в Парижі: Про що Порошенко домовився з Меркель та Макроном

"Преміальна" зустріч очільників Німеччини, Франції та України в Аахені, від якої, за великим рахунком, ніхто не чекав жодних особливих результатів, зуміла-таки бодай трохи здивувати.

Окрім звичних, правильних і, загалом, порожніх розмов про те, що "розв'язання міжнародних конфліктів вимагає багато часу", але "ми будемо і надалі докладати зусиль для того, щоб забезпечити суверенітет і територіальну цілісність України", які цього разу озвучила Ангела Меркель, невдовзі після зустрічі Петро Порошенко зробив достатньо несподівану заяву про те, що "нормандська четвірка" все-таки швидше жива, ніж мертва.

Більше того, вона, цілком ймовірно, знову збереться у Парижі десь на початку літа, після того, як 18 і 23 травня з Путіним зустрінуться Ангела Меркель і Емануель Макрон відповідно. "Ми чекаємо, щоб якісно підготувати порядок денний, щоб забезпечити ефективні переговори", - зазначив Порошенко, вочевидь, створюючи якусь інтригу стосовно можливих результатів зустрічі.

Такі переговори - якщо вони, звичайно, і справді відбудуться - стануть першими після дворічної паузи, впродовж якої нормандський формат, на думку більшості причетних до процесу, практично було поховано.

Якими можуть бути причини проведення нової "нормандської" зустрічі, якщо, здається, стосовно україно-російського конфлікту все вже було неодноразово сказано, всі сторони чітко й недвозначно озвучили свої позиції, зрозуміли їхню принципову несумісність і застигли в очікуванні?

Відповідей на це питання може бути дві. Перша, тривіальна, і, на жаль, найбільш реалістична, полягає у тому, що всі учасники переговорів, попри очевидну безперспективність процесу, зацікавлені у збереженні ілюзії стосовно можливого віднайдення якогось компромісу у нормандському форматі. Простіше кажучи, і Меркель, і Макрону, і Порошенку, і навіть Путіну потрібно зробити ритуальний тілорух і "поговорити про мир" - виключно задля досягнення внутрішньополітичних цілей та інтересів. За такого сценарію зустріч в Парижі відбудеться швидко, нецікаво і прогнозовано безрезультатно.

Інший, менш ймовірний, але, загалом, теж достатньо реалістичний сценарій полягає в тому, що очільники Німеччини та Франції зрозуміли, що швидкого вирішення українсько-російського конфлікту силами Вашингтону не відбудеться. Волкер із Сурковим просунулись ненабагато далі, ніж "четвірка" - і теж застигли в очікуванні на зміну позиції суперників. Більше того, несподівані зовнішньополітичні кроки адміністрації Дональда Трампа - на кшталт історії з одностороннім виходом із ядерної угоди з Іраном - роблять Вашингтон надто непередбачуваним гравцем, щоб розраховувати на його дієву допомогу в європейському конфлікті. "Сполучені Штати просто нас більше не захищають. Європа повинна взяти власну долю у свої руки", - вкотре повторила свій сумний висновок фрау Меркель на сьогоднішній зустрічі. Й існує ненульова ймовірність, що в зв'язку з цим у Берліні та Парижі готують якусь пропозицію російському президентові. Можливо, йдеться про часткове послаблення санкцій в обмін на повноцінну миротворчу місію на Донбасі. Можливо, йдеться про спробу "прив'язати" право на експансію російських газогонів у Європі до тих же миротворців. Наразі будь-які роздуми на цю тему є чистою спекуляцією.

Але за такого сценарію "паризька" зустріч буде не скоро. Оскільки перед нею Німеччина та Франція захочуть отримати бодай попередню згоду Володимира Путіна на подібний торг. І без такої згоди підготовка до зустрічі завершиться, так і не почавшись - "із технічних причин" або "через щільний графік посадовців". В будь-якому разі, будь-яка, хай навіть і не сильно перспективна спроба вийти з погибельного глухого кута на Донбасі вартує витрачених на неї зусиль. Бо дипломатична пауза в процесі врегулювання цього конфлікту потроху переростає в дипломатичну байдужість. Хай навіть і відбувається це через достатньо прикру причину, яка вчетверте поселилась у московському Кремлі.

Фото: УНІАН