Тривога для Карабаху: Чому США тестують російський флот, а Москва відбивається фейками

Сьогодні вранці біля берегів Росії трапилася подія, яку у Москві та Вашингтоні інтерпретували дуже по-різному. З точки зору оборонного відомства США, есмінець ВМС США "Джон Маккейн" в затоці Петра Великого на Далекому Сході успішно провів операцію із забезпечення свободи навігації, не порушуючи при тому визнані міжнародним співтовариством кордони. На думку військових США, сьогоднішня операція дозволила продемонструвати, що "ця зона не є частиною російських територіальних вод". "24 листопада корабель "Джон Маккейн "скористався правом на вільну навігацію біля затоки Петра Великого в Японському морі. Ця операція із забезпечення свободи навігації дозволила поставити під сумнів надмірні російські територіальні претензії. Вона підтримала права, свободи і можливість законно використовувати морський простір відповідно до положень міжнародного права", - йдеться в заяві прес-служби Сьомого флоту.

Натомість в Міноборони Росії заявили, що американський есмінець вторгся в територіальні води Росії. Де його, пригрозивши тараном, ніби як зупинив великий протичовновий корабель Тихоокеанського флоту "Адмірал Виноградов", примусивши покинути російські територіальні води.

Насправді суперечка довкола статусу затоки Петра Великого тягнеться іще з глибоко радянських часів. Тоді в Москві вирішили вважати цю затоку "внутрішнім морем" Росії, куди чужим кораблям – зась, а у США, дотримуючись міжнародного саконодавства, а не забаганок Кремля – територіальними водами Росії, де право на мирний прохід мають всі без винятку кораблі.

Втім, доля цієї затоки і можливості плавати по ній навряд чи цікавить когось у Вашингтоні. Скоріше за все, у Пентагоні просто хотіли довідатися, чи здатен іще російський Тихоокеанський флот оперативно вивести щось у море. Як виявилося – поки що так. Відносно молодий "Адмірал Виноградов", якому наразі всього 33 роки, зреагував на порушника, який, скоріше за все, здійснював планову розвідувальну місію, прикриту демократичною риторикою. Все – зовсім як в недобрі часи Холодної війни. При тому американські військові, скоріше за все, здійснили цю місію в період, коли Трамп "майже пішов", а Байден – "іще зовсім не прийшов", щоб не створювати зайвих проблем політичному керівництву країни.

От тільки продовження вийшло нестандартним. Зазвичай після подібної "силової розвідки" однієї зі сторін протистояння інша відповідала у схожому стилі. Ну, там, спливши субмариною десь недалеко від узбережжя США – чи, на крайній випадок, пролетівши так, щоби крила бойових літаків торкалися лінії держкордону.

Але цю традицію Росія не підтримала. Натомість директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін за пів доби після інциденту заявив, що США і їхні союзники навмисне провокують націоналістів в Азербайджані і Вірменії, щоб спробувати зірвати укладені сторонами мирні домовленості стосовно Нагірного Карабаху. "Вірменів намагаються переконати в тому, що мир в Нагірному Карабасі - це поразка Єревана. Вкидається ідея про необхідність "війни до переможного кінця". Азербайджанцям, навпаки, говорять, що Кремль "вкрав у них перемогу", коли азербайджанська армія була за крок від взяття Степанакерту", - пояснив Наришкін свою нетривіальну думку.

Абстрагувавшись від змістової частини заяви, щоби зберегти здоров'я психіки, можна відзначити, що на відверто військовий виклик мала місце абсолютно пропагандистська відповідь.

Що може свідчити про дві речі. Або в Росії закінчилися можливості для ефектних військових відповідей. Що, попри все, виглядає не дуже правдоподібно.

Або ж у Кремлі не впевнені в міцності перемир'я настільки, що вже зараз шукають винуватців його порушення. Ну, і легко знаходять їх – за океаном. У другому випадку і без того невесела доля цього шматка Південного Кавказу може найближчим часом зробити новий катастрофічний поворот.