МВФ вимагає терміново посадити корупціонерів

Ще зовсім недавно ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд - не виключав виділення нам третього і четвертого кредитних траншів загальним обсягом $2,7 млрд до кінця 2014 р., а голова Нацбанку Валерія Гонтарева розраховувала на отримання Україною до кінця року навіть п'ятого траншу МВФ. І ось тепер, коли в результаті виборів в українському парламенті з'явилася широка прореформаторська коаліція з п'яти політичних сил, а процес формування нового складу уряду, який і повинен провести заявлені реформи, вийшов на фінішну пряму, міжнародні донори раптом вирішили не гнати коней, пише «Деловая столица».

Заява міністра фінансів Олександра Шлапака, що гроші від МВФ варто чекати не раніше лютого 2015, різко охолодила оптимізм мрійників, спустивши їх на грішну землю. Стало зрозуміло, що міжнародні фінансові донори перестали вірити красивим словам про реформи і боротьбу з корупцією (цими байками їх годувала українська влада не один десяток років), а стали вимагати від нових мешканців Печерських пагорбів підтвердження своїх гучних передвиборних обіцянок на конкретній практиці. І момент був знайдений відповідний: саме під час виснажливої коаліціади і захопленого розділу урядових портфелів, щоб кожен учасник переговорів чітко уявляв умови запобігання від дефолту української економіки.

На офіційному рівні вимоги МВФ для отримання Україною чергових кредитних траншів обмежуються необхідністю радикальних змін у фінансовому та енергетичному секторах, що в принципі можна вдало зімітувати.

Але в кулуарах - і про це ніколи не буде заявлено у відкриту - міжнародні донори чітко говорять про демонстрацію антикорупційної боротьби на прикладі ув'язнень ряду знакових персонажів, про чиї зловживання вже складені легенди.

Таким чином, МВФ нарешті став союзником українського суспільства, так як відверто примушує офіційний Київ до реформ, люстрації і справедливості, але на відміну від народу, який може мотивувати влада хіба що загрозою підпалу старих шин, в запасі у МВФ критично необхідна йому фінансова допомога з-за кордону. Вся справа в тому, що ЄС і США прекрасно пам'ятають 2005 р., коли нова влада імітувала реформи, завдяки яким зростав добробут всім відомих олігархів з оточення Януковича. Захід чудово пам'ятає і те, як за один рік свого правління Янукович зміг зламати всю країну виключно тому, що раніше не були проведені фундаментальні реформи. Але світ також розуміє, що цей бій - останній бій за Україну, і якщо українці не проведуть реформи, то через кілька років вони знову стануть частиною «русского мира», а цей «русский мир» підійде до кордонів ЄС.

Тому МВФ і ЄС і затіяли нинішню гру під назвою «примус України до реформ». І зараз перед нами є два шляхи: почати реальні реформи, а разом з ними і ув'язнити корупціонерів, або ж продовжувати будувати потьомкінські села. Найневдаліший шлях, який в даному зв'язку може вибрати українська влада, - замість системного підходу до арештів за корупцію всіх відомих одіозних особистостей просто знайти одну жертву для антикорупційної веремії, фактично зробивши з неї козла відпущення. І тоді вся державна інформаційна машина спрямує свої зусилля на формування з якогось олігарха способу такого собі Лазаренка-2, тим самим відволікаючи увагу від проблематики здійснення реальних реформ. Хоча можна не сумніватися, що влада побоїться відправити на антикорупційне заклання Фірташа, Ахметова чи Льовочкіна. А крім них більше ніхто явно не тягне на роль нового Павла Івановича. В результаті незадоволеними будуть і українське суспільство, і МВФ, а винною за це все одно залишиться влада.

Янукович і Ко хочуть перепродати ОВДП Україні

На сайті Держслужби фінмоніторингу з'явився звіт роботи відомства за березень-жовтень. Сам по собі факт оприлюднення звіту може здивувати хіба що форматом. Звітують за квартал, за півріччя, за рік, але ніяк не за березень-жовтень. Можна було б говорити про звіт нового керівництва за цей період роботи, але тоді було б логічно, щоб і інші відомства представили такі звіти. Але це зробив тільки Фінмоніторинг.
Як кажуть у кулуарах Кабміну, звіт був підготовлений виключно заради одного абзацу: «Під час  фінансових розслідувань виявлено фінансові операції 44 компаній-нерезидентів, зареєстрованих на Кіпрі і Сейшелах, в Панамі, Великобританії, Белізі, Австрії, пов'язані з Януковичем і його найближчим оточенням. Зазначеними компаніями-нерезидентами протягом 2010 - 2013 рр. через рахунки, відкриті в банках Латвії, здійснений переказ коштів на рахунки в українських банках у розмірі $1,37 млрд, значна частина яких була використана для придбання державних облігацій (ОВДП).

Держфінмоніторингом заблоковані кошти за рахунками вищевказаних компаній-нерезидентів на території України в сумі $1,37 млрд, на які постановами Печерського районного суду Києва накладено арешт». І, як кажуть у кулуарах, зараз може з'явитися інформація про нові епізоди, пов'язані з ОВДП, які викуповувала «сім'я». Власне, як вважали багато експертів, головні гроші «сім'ї» заховані саме в облігаціях внутрішніх і державних позик, а ми досі виплачуємо відсотки по них. Для того щоб хоч якось врятувати заарештовані гроші, і була запропонована наступна схема. Один з найбільших банків України (з першої сімки), який зазнає труднощів з ліквідністю, начебто провів переговори з представниками «сім'ї» і готовий викупити облігації з дисконтом 80%. Далі вони можуть бути передані в НБУ як забезпечення рефінансування на більш ніж 20 млрд грн. Зараз же опрацьовувалася схема, щоб на один день зняти арешт з даних облігацій.

Наскільки правдива ця інформація? Можна згадати історію про те, як «помилково» звільнили командира роти «Беркута» Садовника. Як Генпрокуратура «ненавмисно» закрила справу проти Бакуліна, а наступного дня «помилка» була виправлена: винні не постраждали, а Бакулін досі на волі. І таких «давайте згадаємо» сотні. Власне, звіт Фінмоніторинга можна розглядати як бажання керівництва відвести від себе підозри в тому, що там готові повторити подібні «ненавмисні помилки».