Газовий урок для України: Чому Молдові доводиться йти на поступки Кремлю

Конфлікт між Молдовою та "Газпромом" зрів давно. І причини його були доволі тривіальними — невелика заборгованість Молдови перед російським газовим монополістом. І колосальний борг Придністров'я, яке впродовж десятиліть споживало газ, на сплачуючи за нього ані цента.

В результаті утворився борг фантастичного розміру — щось близько 8 мільярдів доларів. Більше двох тисяч доларів на кожного мешканця Молдови, включно з немовлятами.

Російська сторона вимагала від Молдови погасити власну заборгованість — і домовитись про реструктуризацію та поступові виплати боргу Придністров'я. У Кишиневі пропонували дещо інший шлях — реструктуризувати борг Молдови, а борг Придністров'я — отримувати із Придністров'я. Себто, фактично, списати.

У кінці вересня між Молдовою та "Газпромом" скінчився контракт, а новий так і не був підписаний. Сторони уклали одномісячну угоду, яка б дала можливість "дотягнути" до нового довготермінового контракту, переговори стосовно якого пробуксовували. І оскільки справа наближається до кінця жовтня — а нового контракту все немає, в Кишиневі забили тривогу, і запропонували Росії термінові переговори стосовно газу.

У Кремлі погодилися — перемовини розпочнуться вже завтра. От тільки склад їх учасників буде дещо несподіваним. Про майбутній газовий контракт говоритимуть заступник глави путінської адміністрації Дмитро Козак та молдовський віце-прем'єр Владислав Кульминський. Для розуміння ситуації — і один, і другий учасники є посадовцями, максимально далекими від газу і енергетики. Обидва давно були кураторами з "придністровського питання" у своїх країнах.

Подібний склад учасників переговорів недвозначно вказує на те, що питання як ціни, так і наявності російського газу у Молдові буде тісно пов'язане з політикою Кишинева стосовно непідконтрольних територій.

Яких поступок у цьому питанні вимагатиме Росія у Молдови — наразі сказати неможливо. Чи то визнання придністровського боргу за газ (що малоймовірно), чи то економічних поступок, які б дозволили Кремлю скоротити витрати на підтримку Придністров'я, чи, може, розширення будівництва газогону, який би дозволив Молдові отримувати газ в обхід України — хтозна.

Але в тому, що Козак з Кульминським говоритимуть не про ціни на газ та економічну доцільність поставок "Газпрому" — сумнівів немає. І єдиним істотним козирем Кишинева на цих переговорах стане хіба що той факт, що без російського газу цієї зими проблеми виникнуть і у мешканців Придністров'я.

Таким є результат залежності від прямих поставок газу від російського "Газпрому". Який, за підтримки Кремля, зараз робить все можливе, щоб отримати можливість качати газ до Європи через "Північний потік -2" — і скоротити транзит через Україну. По мірі того, як цей план буде реалізовуватись, пропорційно скорочуватимуться наші можливості для "віртуального реверсу" з європейських країн. І в певний момент Київ може опинитися в тій самій ситуації, що й Кишинів.

Оскільки Москва, в разі потреби, не відмовиться говорити і про прямі поставки газу до України. От тільки переговори ці вестиме не керівництво "Газпрому" та "Нафтогазу", а ті самі Козак із Єрмаком. І слова "ДНР" та "ЛНР" звучатимуть у розмові значно частіше, ніж "газ", "ціна" чи "труби".