ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Місія Альтмаєра: Чому Меркель не врятує український транзит

Спроба Німеччини дозволити будівництво "Північного потоку-2", але при тому гарантувати збереження якоїсь прокачки через українську ГТС - це намагання всидіти на двох стільцях, які стрімко рухаються в протилежні боки

Depo.Світ
15 травня 2018 11:20
ФОТО: depo.ua

Місія міністра економіки ФРН Петера Альтмаєра, пов'язана з дипломатичним вирішенням суперечки довкола будівництва "Північного потоку - 2", явно вийшла нелегкою.

Посадовець під час кількаденного турне до Києва та Москви повинен вирішити два завдання. Перше із них - це "заспокоєння" України стосовно будівництва російського газогону. Канцлер Німеччини Ангела Меркель вже впродовж тривалого часу декларує думку, що будівництво "Північного потоку -2" не повинне призвести до передчасної кончини української газотранспортної системи. Для цього через українську ГТС також потрібно зберегти якусь прокачку. У тому, що все трапиться саме так, і намагався вчора переконати українського прем'єр-міністра Альтмаєр.

Натомість друге, навіть складніше завдання полягає в тому, щоб зуміти переконати Кремль справді продовжувати транспортувати через українську ГТС якусь кількість газу - достатню для бодай би підтримки цієї ГТС в робочому стані.

Із першим завданням Альтмаєр, швидше за все, успішно впорається. Український уряд зараз не в тій позиції, щоб іти на відкриту конфронтацію з Берліном.

А от із другою частиною місії все буде значно складніше. Оскільки пропозиція Берліну Москві - добудувати "Північний потік -2" і продовжувати качати значні обсяги газу через українську ГТС - є абсолютно безглуздою. Росія збирається вкласти 10 мільярдів доларів у будівництво труби, саме для того, щоб залишити Україну без транзиту. І вклавши ці гроші, Кремль однозначно заповнить цю недешеву трубу газом "по повній". На всі 55 мільярдів кубів на рік. Хоча б тому, що чим повніше буде завантажений газогін, тим швидше можна буде відбити бодай частину його вартості. Який сенс за таких умов віддавати частину прибутку Україні?

Якщо ж ЄС захоче в якусь особливо холодну зиму купити газу більше - що ж, подібні поставки можуть дістатись і нам. Але ГТС - ні українська, ні яка завгодно інша - не може працювати кілька місяців на рік на четвертину потужності. Це технологічно неможливо.

Окрім того, що вимога "ділитися" з Україною політично і економічно нецікава Москві, у ЄС зараз немає жодних серйозних аргументів для того, щоб примусити Путіна на неї погодитись. Особливо на тлі епічної міжатлантичної сварки між ЄС та США, і бажання Берліну та Парижу отримати підтримку Москви у справі збереження ядерної угоди з Іраном.

Тому складається враження, що політика схвалення "Північного потоку-2" за умови збереження транзиту через Україну, яку проводить наразі Берлін - це спроба всидіти на двох стільцях, які впевнено рухаються в протилежних напрямках.

А Києву варто розраховувати не на вчорашні обіцянки Альтмаєра "поважати інтереси України, в тому числі фінансові, виробити гарантії з тим, щоб продовжити транзит газу через Україну і досягти позитивних результатів", а сподіватися на те, що погрозливі коментарі американських дипломатів у ЄС щодо неприпустимості будівництва нового російського газогону будуть сформульовані у якісь чіткіші пропозиції, від яких європейські бізнесмени, задіяні в проекті, просто не зможуть відмовитись.

Паралельно із тим "Північний потік - 2" дедалі активніше атакують екологи різних країн. Учора представники природоохоронної організації ClientEarth оскаржили дозвіл на будівництво газогону в фінському суді. Як заявив глава ClientEarth у Центральній і Східній Європі Марцин Сточкевіч, організація має намір довести, що будівництво призведе до значних негативних наслідків для навколишнього середовища. Раніше німецькі екологи зі Спілки захисту природи Німеччини зробили спробу домогтися термінового рішення суду, щоб запобігти будівництву "Північного потоку - 2" у Грайфсвальдській затоці.

З одного боку, ці спроби навряд чи зупинять будівництво газогону. З іншого ж боку вони так чи інакше будуть використані опозиційними партіями - особливо в Німеччині - для агітації проти чинної влади, яка дозволила будівництво, чим додатково збільшать "ціну питання" і може підштовхнути Берлін до пошуку легальних способів пригальмувати чи й зупинити будівництво газогону.

А Україні, звичайно, слід продовжувати пошук міжнародних гарантій протидії російським економічним маніпуляціям. Але готуватись і до вельми реалістичного, хай і неприємного, сценарію з припиненням транзиту російського газу.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ