Матвій Ганапольський про «тіток 50+» та Україну

Друга історія сталася під час традиційного московського марафону. Ось як описує те, що трапилося сама учасниця: «Дуже несподіваний досвід: бігти по Москві десятки кілометрів у рамках такого важливого для мене Московського марафону в майці «UKRAINE» та отримати плювок в обличчя від вболівальниці років 50+. «Ах ти тварюко, забирайся в свою країну, нема чого моє місто ганьбити і бігти наш марафон!». Тітонька спритно вибила з моїх рук стаканчик з ізотоніком і переможно подивилася на онуку. Я очманіло повідомила їй, що вона сама тварюка, вибачилася перед її онукою і замислено побігла далі».

Такі дві історії, пише оглядач Матвій Ганапольський у своєму блозі «Плювок від чистого серця» на сайті «Эхо Москвы».

До будь-якої події в Росії прийнято підставляти два питання: «Хто винен?» і «Що робити?»

Знаєте, я багато років прожив у Москві і звик, що, незважаючи на дванадцять мільйонів жителів і проблеми з мігрантами, «московські тітки 50+» - це люди привітні. Вони, звичайно, якщо повз них у під'їзд пройти, вслід тобі таке скажуть, що мама не горюй, але зрозуміти їх можна: чоловіка, як правило, немає, пенсія маленька, розваг немає, у поліклініці черги.

Але, зауважу, «московські тітки 50+» були завжди істотами незлобивими і неагресивними. Недобрими, підозрілими - так, але агресії від них, у вигляді бійки, ніколи не спостерігали, бо у своїх бідах вони завжди звинувачували абстрактне життя і долю - а у долі немає конкретного прізвища. «Не склалося» - нахмурившись казали нещасні тітки. У «тіток 50+» є дві-три подруги по під'їзду, яких вони інколи люблять, а інколи ні, а ще є син-дочка, які далеко живуть і бувають рідко.

Тому, головний друг - це телевізор.

Ну, а наш телевізор - це зрозуміло що. І «тіткам 50+» там розповідають про їхнє життя. І розповідають їм, що не влада винна у маленькій пенсії, у поганій медицині, і навіть не доля. Телевізор називає конкретних ворогів.

Це Україна і Захід.

Зауважу при цьому, що і під час СРСР Захід був ворогом, але народ, як відомо, телевізору не вірив і дивився на нескінченні розповіді про «успіхи» іронічно. Але зараз влада кинула народові Крим і пояснює, що клятий Захід і Україна хочуть забрати його назад. А погане життя у тіток, говорить телевізор, через санкції, які теж через Крим, і через те, що росіян в Україні б'ють.

І це в кожних новинах, в кожній «аналітичній програмі».

А тітки, вони ж не позбавлені співчуття до чужого нещастя. Я пам'ятаю масові радянські мітинги на захист Анжели Девіс і доктора Хайдера. Але ці, Хайдер і Девіс, були далеко, тому тітки просто на вулицях махали прапорами на підтримку. А тепер ворог поруч, тому можна конкретно дати ляпаса або щиро плюнути на захист Росії.

Стріляти тітки не будуть, я ж казав, що вони неагресивні.

Ці «тітки 50+», вони, насправді, «телевізійні патріоти» - їм бреше телевізор, а вони захищають країну, «свій Крим», і навіть захищають Україну від «фашистів» - адже телевізор сказав, що там ріжуть і ґвалтують росіян.

Тож цілком легко відповісти на питання: «Хто винен?»

Але те, що можна пробачити цим тіткам, не можна пробачити брехливій державі.

Тому легко відповісти і на друге запитання: «Що робити?»

Мудрий Жванецький сказав колись: «Героїзм одних - це злочин інших». Він завжди правий, наш мудрий Жванецький - героїзм «тіток 50+» у справі плювків та ляпасів, це злочин влади, яка бреше громадянам і розпалює агресію навіть у тих, хто завжди зустрічав чужака «хлібом-сіллю», - а така традиція є у російських жінок.

Нетерпимість, агресія, безкарність - ось, що зростила влада замість хліба-солі.

Так що ж робити, запитаєте ви.

Відповідь проста, як зміна погоди: зміниться влада - зміниться життя, я в це вірю. Коли вона зміниться, не знаю, знаю тільки, що держави довго живуть, коли творять, агресія ж не сприяє довголіттю.

А щодо «тіток 50+», то не потрібно їх засуджувати - впевнений, що ми їх будемо називати «баба-ягодка опять» - потрібно лише дати їм пенсію людську і медицину не скотську.

Що ж до «хліба-солі», то вони спечуть, я знаю.