Привітання з Днем незалежності: Що нового Україна дізналася про своїх друзів і ворогів у світі

Так вже історично склалося, що предметом ретельної уваги з боку громадян України і подальших запеклих обговорень у соцмережах стали привітання з Днем Незалежності, виголошені чинним та п'ятим президентами України. У цих таких різних за формою і змістом привітаннях, як у дзеркалі, відобразилась відмінність підходів цих двох взагалі дуже різних людей до засадничих моментів національного суверенітету України.

Але своє ставлення до української державності у День Незалежності, звичайно, висловили не тільки українські президенти. Привітання закордонних лідерів теж можуть чимало нам розповісти.

Напевно, найбільш масштабним і представницьким вийшло вітання з Берліна. Оскільки воно не обмежилося офіційним листом президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, в якому він запевнив українців, що Німеччина продовжить курс на підтримку добросусідських стосунків та нізащо не визнає російську анексію Криму. На додачу, учора до України прибув очільник німецького зовнішньополітичного відомства, який зустрічався з президентом, прем'єром, і своїм українським колегою. Звичайно, Гайко Маасу та Дмитру Кулебі і без того було про що поговорити в світлі процесів на Донбасі та підготовки українською стороною "кримської платформи", до підтримки якої у Києві планують залучити й Берлін. Але прибуття в День Незалежності саме по собі теж стало безсумнівним сигналом підтримки.

Специфічною вийшла ситуація зі США. Чинний президент країни Дональд Трамп, звичайно, привітав Україну – щоправда, у стриманому й дещо формальному листі. У якому він, з одного боку, потішився стійкістю України у протистоянні з Росією, а з іншого – нагадав, скільки доларів допомоги було передано Україні з бюджету США. Натомість очільник американської дипломатії, держсекретар США Майкл Помпео у спеціальному посланні розповів не тільки про непорушну підтримку "життєздатної і демократичної України", але й про те, що "США відкидають спробу Росії анексувати Крим і зобов'язуються дотримуватися цієї політичної позиції, поки Росія не поверне Україні повний контроль над усією українською територією".

Не стали концентруватися на складнощах у стосунках і просто привітали Україну зі святом представники Польщі та Угорщини. Щоправда, в обох випадках йшлося про президентів цих країн, які за посадовими обов'язками здійснюють міжнародно-представницькі функції, але у реальному політичному впливі значно поступаються прем'єр-міністрам.

Більш формальні, але також цілком дружні привітання отримала Україна і від решти держав – членів ЄС, нейтральних держав Північної Європи, а також від багатьох арабських країн – Саудівської Аравії, Єгипту, та інших. Привітали Україну колишні сусіди по соцтабору – очільники Казахстану й Таджикистану, дипломати з решти держав.

І навіть де-факто президент Білорусі Александр Лукашенко таки знайшов час, щоб покласти в куток автомат, припинити шукати загублений магазин з набоями, і українців таки привітав. Не зважаючи на те, що на момент святкування українське та білоруське зовнішньополітичні відомства вже третій день поспіль крили одні інших різними нехорошими словами. Воно й не дивно: Александр Григорович знає, що справжній президент повинен вітати сусідів з державним святом, і якщо він цього не зробить – то в його справжності з'явиться іще один сумнів. Яких і без того, здається, достатньо. Цікаво, до речі, чому не здогадалась привітати Україну очільниця білоруської опозиції. Все-таки обіцяла діяти, як національний лідер... 

А от із Росії на День Незалежності України традиційно промовчали. До 2014 року Володимир Путін пересилював себе і вітав українців з незалежністю, яка дісталася нам внаслідок розвалу СРСР, "найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття", за визначенням російського президента. А от останніх шість років російський лідер вирішив бути щирим, і в дипломатію більше не грається.

Тож, як бачимо, специфіка вчорашніх привітань доволі ясно демонструє українцям, хто на даний сторичний момент є нашим другом, а хто – просто приятелем, хто братом рідним, і хто – двоюрідним. Ну а хто – просто Путіним.