Макрон підозрює, що за бунтом "жовтих жилетів" стоїть Росія

Про це заявив прес-секретар французького уряду Бенжамін Гріво, передає Depo.ua з посиланням на DW.

Речник, однак, визнав, що в протестах також беруть участь чимало "щирих людей", які занепокоєні зростанням тарифів та цін. Але серед тих, хто виходить на вулиці для протестів, є й "схильні до насильства та жорстокі люди, іноді з крайньої правиці, іноді з крайньої лівиці, деякі з яких навіть отримують підтримку з-за кордону", переконаний Гріво. Речник французького уряду згадав також про нещодавні висловлювання з боку представників популістського італійського уряду, які вітали виступи "жовтих жилетів".

Серед іншого, у французькому уряді вказують і на роль російської державної телекомпанії "Россия сегодня" (RT), що мовить багатьма мовами. За словами Гріво, росіяни висвітлювали протести "жовтих жилетів" у Франції, не приховуючи своїх симпатій до мітингарів.

Нещодавно сам президент Франції Макрон звинуватив російські державні іномовники RT та Sputnik в пропаганді, зокрема в поширені вигаданої інформації та чуток про загибель одного з учасників акцій протесту.

Нагадаємо, 5 січня у Парижі учасники акції "жовтих жилетів" атакували офіс спікера уряду Франції Бенжаміна Гріво.

Як відомо, у липні 2018 року французький парламент схвалив закон про боротьбу з фейковими новинами, який дозволить судам вирішувати, чи є достовірними повідомлення, опубліковані в період виборів, чи вони повинні бути видалені. Депутат Жан-Люк Меланшон, лідер крайньо-лівої партії виступив різко проти, заявивши, що "закон зроблено для того, щоб заборонити Russia Today i Sputnik".

У 2017-му році виборчий штаб кандидата у президенти Франції Еммануеля Макрона відмовив в акредитації російським пропагандистським ЗМІ Russia Today та Sputnik через "методичне та систематичне поширення брехні".

Довідка: Від середини листопада 2018 року Францією прокотилася потужна хвиля протестів. Через те, що мітингувальники вдягали жовті жилети, ці виступи отримали назву протестів "жовтих жилетів". Спершу учасники вимагали скасувати заплановане підвищення акцизних зборів на пальне. Згодом виступали за підвищення мінімальної заробітної плати і зменшення соціальних відрахувань, а надалі - за відставку Макрона та його уряду. Після кількох тижнів протестів у різних містах країни уряд пішов на поступки.