Кривавий хаос, виклик і шанс: Чим стануть для Афганістану вчорашні теракти у Кабулі

Евакуація з Кабульського аеропорту, яка від самого початку нагадувала нічне жахіття, вчора остаточно перетворилася на криваве пекло. 90 загиблих і 150 поранених — такими наразі є офіційні цифри втрат. Які, напевно, зростатимуть. А якщо зважити на те, що розкидані на проїжджій частині дороги трупи загиблих та частини тіл військові патрулі "Талібану", за чутками, просто скидали в каналізаційний канал, точна кількість жертв може так і залишитися таємницею.

Терористи з афганської філії Ісламської держави, "Вілаяту Хорасан", точно вибрали час і місце для того, щоби завдати максимуму шкоди як для афганців, так і західних військовослужбовців — принаймні, якщо говорити про вибухи біля аеропорту та готелю Baron.

Президент США Джо Байден, розуміючи, що слід врешті-решт продемонструвати якусь подобу рішучості, пообіцяв завдати у відповідь "удари по ключових об'єктах, керівництву та інфраструктурі ІДІЛ". Вийшло, якщо чесно, не дуже переконливо. Хтось колись і кудись полетить — скоріше за все, дроном — і когось розбомбить. Тому до рішучості бодай якийсь стосунок має хіба що його ж обіцянка продовжити евакуацію принаймні до 31 серпня — не зважаючи на втрати.

Звісно, всі адекватні держави засудили негайно засудили теракти. Що характерно, до загального хору приєдналися і таліби. Зокрема, представник руху Абдул Кахар Балх в ефірі телеканалу Haberturk заявив, що "напади на ні в чому не винних цивільних осіб - акт тероризму, який повинен засудити весь світ".

Вчорашні теракти, ймовірно, матимуть помітні геополітичні наслідки. Наприклад, для чинного президента США. Який дотепер міг записати в свій актив той факт, що надшвидка евакуація з Афганістану, дещо схожа на панічну втечу, допомогла зберегти життя американських військових. Тепер цей аргумент втрачено, і кількість питань до Байдена, як з боку республіканців, так і з боку його однопартійців, вочевидь, зросте.

Але якщо для решти світу вчорашні події стануть лиш черговими страшними заголовками новин, та проблемами для вузького кола причетних, то для Афганістану вони матимуть куди як більші наслідки. Оскільки активність Ісламської держави стала як потужним ударом по іміджу талібів, так і їхнім шансом на формування якихось стосунків із колективним Заходом.

Насправді, таліби воюють із Ісламською державою із 2015 року. Конфілкт, що розпочався тоді іще взимку, загострився після того, як бойовики ІД влітку 2015-го року знищили кількох високопосадовців із "Талібану".

При тому впродовж кількох років ІД фактично контролювала декілька провінцій — в першу чергу, східні Нангархар та Кунар. А також активно переманювала командирів та бійців із "Талібану". Натомість таліби створювали із найдосвідченіших бойовиків спеціальні елітні підрозділи, які спрямовували на знищення ІД. У 2019-2020 роках активність ІД помітно знизилась, що дало можливість талібам говорити про свою перемогу. Цей факт, до речі, зіграв їм на користь — оскільки більшість населення Афганістану не підтримувала і відверто побоювалася ІД.

І от учора стало зрозуміло, що Ісламська держава насправді не те, щоби зовсім мертва. Більше того, її бойовики спроможні діяти далеко від своїх традиційних баз, вбиваючи в Кабулі як західних військовослужбовців, так і бойовиків "Талібану" та пересічних громадян Афганістану.

Що є з одного боку, викликом для нової афганської влади та демонстрацією її неспроможності належним чином контролювати навіть Кабул. З іншого боку, ця ситуація дає талібам і певні нові шанси. Зокрема, налагоджувати співпрацю з рештою світу на основі спільної потреби стримувати, а краще — знищувати ІД.

Звичайно, і таліби, і Ісламська держава, з якою вони воюють, є релігійними фанатиками, які готові вбивати всіх, хто не згоден з їхніми поглядами. Втім, між ними є і відмінності. Частина яких має суто теоретичний характер — перші належать до релігійної течі ханафітів, в той час як інші — салафіти. Але найважливішою їх відмінністю є те, що таліби зосереджують свою діяльність виключно на території Афганістану. Більшість із них визнають, що допомога "Аль-Каїді", яка призвела до війни зі США, була помилкою. І готові продовжувати свою радикальні соціальні експерименти виключно на батьківщині.

Натомість Ісламська держава вважає себе передвісником всесвітнього Халіфату. І вимагає лояльності від всіх без винятку мусульман у справі досягнення цієї мети, а також не обмежує свою діяльність жодними національними кордонами.

За таких умов таліби може позиціонувати себе, як захисників Афганістану — пардон, Ісламського емірату Афганістан від тих, хто прагне зробити на цих землях "Вілаят Хорасан". Що дає талібам певний шанс якщо й не на співпрацю, то бодай на співіснування із Заходом. За умов відсутності спільних цінностей, можуть допомогти бодай би спільні вороги.