"Контрабас" з КНДР: Як Росія переплюнула СРСР

Північна Корея за минулий рік як мінімум тричі відправляла до Росії вугілля. Яке, в свою чергу, росіяни перепродавали в Південну Корею і Японію. Таку інформацію розповсюдило Reuters з посиланням на декілька джерел в американських та європейських розвідувальних службах.

Вугілля доставляли в російські порти Находка і Холмськ в Японському морі, де перевантажували на кораблі, які прямували до Японії та Південної Кореї.

Геніально і просто, як білоруський хамон та лобстери в російських супермаркетах.

Співрозмовник агентства в органах безпеки США підтвердив цю інформацію і заявив, що торгівля північно-корейським вугіллям через Росію триває.

При тому Reuters не обмежується "голослівними звинуваченнями", як назве цю історію російське МЗС за день-другий, а наводить і конкретику. Зокрема, один з кораблів із ідентифікаційним номером UAL Ji Bong 6 взяв вантаж вугілля в північнокорейському порту Вонсан і доставив його в російський Холмськ 5 вересня 2017 року. Корабель ходить під прапором КНДР і належить компанії CK International Ltd.

Як пише Reuters, було виявлено як мінімум два окремих маршрути для протиправних поставок. Перший використовується північнокорейськими кораблями і проходить через місто Находка в Приморському краї.

Другий маршрут, за інформацією Reuters, пролягав через місто Холмськ в Сахалінській області. Щонайменше два північнокорейських кораблі розвантажували вугілля в порту Холмська в серпні і вересні. Потім вугілля перевантажували на кораблі з Китаю, які, згідно з портовими документами, мали прямувати в КНДР. Замість цього морські судна пішли в південнокорейські порти Пхохан і Інчхон.

В принципі, вищепереліченого досить для введення нової хвилі санкцій. Тільки не проти режиму Кім Чен Ина, а проти тих, хто робить все можливе, щоб втримати його на плаву. Можливо, саме такий кінець і матиме вся ця історія.

Але окрім своїх короткотермінових наслідків, вона демонструє кілька дуже цікавих тенденцій у сучасній російській зовнішній політиці.

По-перше, на відміну від Радянського Союзу, путінська Росія вже не має можливості просто "підгодовувати" валютою через анонімні рахунки цікаві їй людожерські режими. Хоча грошову підтримку було б набагато легше зберегти в таємниці, ніж димучі калоші з вугіллям під пильним оком західних супутників.

До подібної відвертої "брудної гри" не опускався навіть Радянський Союз, не дозволяючи собі демонстративно ігнорувати рішення Радбезу ООН, прийняте за його ж таки участі. Росія тут пішла, звичайно, далі.

По-друге, Путін все ще сподівається, що йому вдасться переконати Захід у тому, що він може "вмиротворити" Кім Чен Ина в обмін на задоволення якихось російських інтересів. Скоріше за все - ці інтереси полягатимуть у скасуванні "українських" санкцій. При тому що степінь російського впливу Кім Чен Ина теж може бути перебільшеною. Той, ймовірно, отримав від Путіна Цар-бомбу, і більше його не так щоб сильно потребує. Ну хіба що у ролі бариги, який переробляє документи на північно-корейське вугілля.

І, по-третє, вся ця історія демонструє, що без повноцінної морської блокади реальні санкції проти Північної Кореї є неможливими. Якщо Захід не відважиться на подібну блокаду - то всі рішення стосовно санкцій, прийняті хоч Держдепом США, хоч Радбезом ООН, не варті паперу, на якому вони написані.

А єдина опція, яка залишиться Вашингтону в разі відмови від рішучих дій проти північно-корейського режиму - це примирення з ним, поступова реінтеграція Корей і виведення ядерного Пхеньяну з-під впливу Москви. В іншому разі, Росія іще не раз спробує використати Кім Чен Ина в якості "ручної мавпи з ядерною гранатою".