Трамп посварився з Пентагоном: Чим загрожує Україні ситуація у США

"Я не кажу, що військові сильно мене люблять. Себто солдати – так, люблять, а от найвищі люди в Пентагоні, мабуть, ні, тому що вони не хочуть робити нічого, окрім воювати, щоб усі ті чудові компанії, які виготовляють бомби і роблять літаки були щасливими". Це не промова літнього гіппі-пацифіста, якого лиха доля занесла прямісінько в наші дні з мітингу проти війни у В'єтнамі. Це заява чинного президента США Дональда Трампа.

Який просто вирішив посваритися з Пентагоном. Себто і слово "вирішив" тут не зовсім доречне, оскільки більш чи менш гарячий конфлікт оборонного вдіомства з чинним президентом США триває майже безперервно впродовж усієї каденції Трампа. Просто зараз цей конфлікт зі стану "збройного нейтралітету" перейшов у фазу відкритого протистояння.

На те є дві причини. Перша, більш приземлена, полягає в тому, що чинний міністр оборони США добряче набрид Трампу. Звичайно, Марк Еспер виконує більшість вказівок із Білого дому і, на відміну від попередника, "скаженого пса" Меттіса, не має власної політичної позиції. Або принаймні її не надто демонструє. Все-таки Еспер – не бойовий генерал, а професійний лобіст. Але навіть цей доволі-таки сервільний очільник Пентагону категорично відмовляється всерйоз розглядати можливість застосування армійських підрозділів для розгону протестів, на що неодноразово натякав Трамп. Американському президенту впродовж останніх кількох місяців дуже хочеться застосувати закон про протидію повстанням зразка 1807 року, і випустити на вулиці американських міст армію. Еспер, попри відсутність сентиментів до протестного руху, вважає, що бойові підрозділи повинні воювати, а не розганяти демонстрації.

А на новий рівень сварку Трампа з військовими переніс іще один момент, який сплив кілька днів тому. Коли The Atlantic опублікував матеріал про те, що президент США під час візиту до Франції відмовився відвідати військовий цвинтар, де поховані американські морські піхотинці, котрі загинули у Першій світовій війні. Відмовився через погану погоду. Додавши що йому нецікаві ті "лузери".

За таких умов цілком ймовірний  сценарій, за якого Еспер впродовж кількох тижнів перестане бути очільником Пентагону. Його місце може зайняти наступний протеже Трампа, теперішній міністр у справах ветеранів Роберт Вілкі. Найбільш схильні до конспірології спостерігачі вважають, що останній вже міг дати принципову згоду на можливість застосування армії проти учасників масових протестів. І що Трампу дуже потрібна така людина на випадок, якщо виборчі результати чинного господаря Білого дому та його суперника, Джо Байдена будуть достатньо близькими – і результати підрахунку голосів доведеться захищати від демонстрантів. Ну, чи трішки коригувати – і тоді вже захищати. Втім, це вже виключно припущення.

Але якими б не були рушійні сили та подробиці жорсткого конфлікту між Дональдом Трампом та військовою елітою США, наразі зрозуміло один принциповий момент. На співпрацю між Пентагоном та Білим домом впродовж найближчих місяців розраховувати не доводиться. Хоча б тому що Еспер заявив, що покине свій пост після президентських виборів – яким би не був їхній результат і воля господаря Білого дому. Це за умови, що він всидить в кріслі до того моменту.

І все це – вкрай прикра новина для України. Оскільки від співпраці між Білим домом та Пентагоном залежить обсяг та ефективність американської військової допомоги нашій країні. Звичайно, фінансову частину справи можуть лобіювати конгресмени. Але практичним боком справи – від вибору зразків озброєння та військових припасів і до логістики – займається саме американське військове відомство. Керівництву якого ще довго буде не до України і наших проблем.