Коли в ІДІЛ буде "брудна" ядерна бомба

За всією кривавою круговертю бельгійської трагедії якось непомітно пройшла інформація про те, що під час обшуку, пов'язаного з терактами в Парижі, бельгійські поліцейські виявила плівку з десятигодинним відеозаписом з камери спостереження. На ній зафіксований будинок особи, задіяної в бельгійській ядерній індустрії.

За інформацією Wall Street Journal, обшук тоді проводився в приміщенні терористичного осередку, причетного до кровопролиття в міжнародному аеропорту та метро Брюсселя.

В такий спосіб побоювання про потяг терористів до створення "брудної бомби" отримали прикре і вагоме підтвердження. На подібному тлі звіт американської організації Nuclear Threat Initiative, яка оцінила бельгійські АЕС, як погано захищені від різних типів атак – включно з кібернетичними – примусив Брюссель до рішучих дій. Уряд Бельгії, за чутками, відреагував на ситуацію введенням спеціальних підрозділів на територію своїх АЕС.

Звичайно, атомні станції – це найбільші осередки збереження і переробки радіоактивних речовин – принаймні, в країнах без ядерної зброї. І "силова" компонента" може, значною мірою, захистити їх від терористичного втручання (якщо не рахувати, звичайно, кібератак).

Одначе матеріал для "брудної бомби" може бути отриманий і в десятки інших способів. Зокрема, джерела іонізуючого випромінювання широко використовуються в медицині, дефектоскопії і багатьох інших сферах сучасної промисловості. Включно зі знезараженням фекальних стоків, до слова. І до кожного контейнера з кобальтом-60, приміром, групу озброєних бійців не приставиш.

Звичайно, кількість радіоактивних речовин в медичних чи промислових джерелах випромінювання відносно невелика – але зібравши декілька подібних джерел (можна навіть різного типу і з різними ізотопами) терористи можуть зібрати бомбу, яка забезпечить помітне радіоактивне забруднення значної території.

Окрім того, використання "брудної бомби" може і не бути націленим на миттєву смерть всього живого в радіусі сотень кілометрів. Технічно це достатньо складно. Натомість у великих містах терористам достатньо забезпечити високий рівень паніки – а все решту люди зроблять самі. Не кажучи про те, що деактивація великих площ, особливо – вкритих міською забудовою, завдання божевільно складне й дороге.

Тому, попри успіхи, досягнуті між 2010 та 2014 роком у контролі за обігом ізотопів, придатних для виготовлення ядерної зброї, радіоактивна загроза людству сьогодні нітрохи не менш реальна, ніж в часи карибської кризи. Хоч і має помітно інший характер.

При тому не можна сказати, що сучасна цивілізація абсолютно незахищена від можливих спроб створити "брудну бомбу". Наприклад, у багатьох портах є обладнання для сканування контейнерів на наявність джерел радіоактивного випромінювання. Воно достатньо чутливе навіть для виявлення сільгосппродукції, вирощеної у районах, де колись випробовували ядерну зброю – не кажучи вже про високоінтенсивні джерела випромінювання.

Але чим довше війна з Ісламською державою обмежується деклараціями політиків – і спорадичними бомбардуваннями місць, де ісламісти "ще вчора були" – тим більше шансів на те, що терористам таки вдасться створити "брудну бомбу" й підірвати її десь в достатньо людному місці. Час працює проти західного світу.

Прикро, але факт – джерелом ізотопів на чорному ринку цілком може стати й Україна. Бо якщо бельгійські АЕС Nuclear Threat Initiative визнала не надто безпечними, то українські в рейтинг просто не потрапили через брак інформації. Про рівень кібернетичної безпеки в енергетиці немало говорить, наприклад, історія з російськими хакерами в комп’ютерах Прикарпаттяобленерго. Хоч це, звичайно, й трохи інша сфера.

Тому тільки ускладненням доступу до радіоактивних матеріалів проблему з потенційною "брудною бомбою" вирішити не вдасться. Потрібно вирішити проблему з людьми, які бажають її створити.

P.S. коли матеріал вже було опубліковано, стало відомо, що у бельгійському місті Шарлеруа убитий агент служби безпеки АЕС "Тіанж", його перепустку викрадено.