Коли в Україну увійдуть «блакитні каски»

Вчора під час засідання РНБО було схвалено звернення України до ООН і Євросоюзу про введення миротворців на територію країни. Після подій під Дебальцевим і фактичного провалу Мінських угод очікувалася жорстка реакція з боку президента. Однак військовий стан призначено не було, а замість цього прослідували чергові заклики до Заходу з проханням про допомогу.

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог: Поява миротворців різко ускладнює сам конфлікт

Якщо чимось незадоволена Росія, це не означає, що нам потрібно робити протилежні дії. Справа в тому, що поява всякого роду миротворців різко ускладнює сам конфлікт, вводить нових військово-політичних учасників конфлікту, які не мають відповідальності за сам конфлікт. У нас вже був сумний досвід роботи з ОБСЄ, і він триває. Чесно кажучи, незрозуміло, на кого вони працюють.

Крім того, поява миротворців поставить під сумнів питання про військово-політичну масовану допомогу з боку Сполучених Штатів. Логіка проста: якщо з'явилися миротворці, то навіщо тоді Україні домагатися військової перемоги. І нарешті, прихід миротворців - це заморожування конфліктів. А саме цього домагається Путін...

Олексій ГАРАНЬ, політолог, професор НАУКМА: Якщо Росія хоче продовжувати агресію, то рішення по миротворцях не буде

Миротворці ООН проводили операції на Близькому Сході та в Югославії. Але потрібно розуміти функції миротворців - вони роз'єднують воюючі сторони, не беручи безпосередньої участі в конфлікті. Вони просто займають буферну зону.

Чому зараз було підняте дане питання? Ми бачимо, як Росія зриває Мінські угоди і продовжує агресію. Наскільки високі перспективи введення миротворців? Це викликає сумніви, оскільки Росія має право вето в Радбезі ООН. І якщо Росія хоче продовжувати агресію, то рішення по миротворцях не буде. Але в той же час дана ініціатива дозволяє нам показати, хто реально хоче миру, а хто буде в ізоляції.

Зі свого боку Росія, звичайно, хотіла б, щоб там були миротворці - російські військові. Ми пам'ятаємо приклади такої діяльності в Абхазії і Придністров'ї - це була армія Росії, яка брала участь у бойових діях.

В цілому я вважаю, що дипломатично це вдалий хід, але наскільки він буде практично реалізований - це питання. Ми можемо діяти не тільки через ООН, а й звертатися в ЄС. Це можливо, але введення миротворців передбачає угоду сторін, яких це стосуватиметься. Росія може це заблокувати.

Вадим ДЕНИСЕНКО, народний депутат від «БПП»: Рішення РНБО було прийнято після консультацій з низкою лідерів країн Заходу

«Блакитні каски» прийдуть на Донбас не раніше ніж через 6-12 місяців. Рішення РНБО - це рішення на перспективу. І глибина цієї перспективи, за найоптимістичнішим сценарієм, півроку.

Процедура. «Блакитні каски» прямують в країну на прохання уряду країни і за рішенням Радбезу ООН (Росія може застопорити рішення). Після прийняття рішення проходить кілька місяців, перш ніж перші військові прийдуть в країну. Зазвичай військові приходять тоді, коли конфлікт уже перейшов у дипломатичну стадію. Можна, звичайно, мріяти про те, що у нас унікальна ситуація і ООН прискориться. Але це сценарій з розряду майже фантастичних. Але навіть фантастичний сценарій передбачає процедуру і часовий лаг. Як мінімум в три місяці.

Чому тільки зараз? Чи правильно зробив Порошенко, коли провів рішення РНБО про «блакитних касках»? Безумовно, так. Вчорашнє рішення - це старт для початку бюрократичної процедури. У багатьох в Мережі виникає питання, чому це рішення прийнято тільки зараз. Відповідь дуже проста: до зриву Мінська-2 жодна країна світу не готова була про це говорити (нагадаю, що вперше про «блакитні каски» говорив ще Турчинов). Рішення РНБО було прийнято після консультацій з рядом лідерів країн Заходу, і вони, судячи з усього, дали добро на те, щоб така процедура була запущена.

Які перспективи? Одноголосного рішення Радбезу ООН не буде, особливо враховуючи те, що Чуркін вже заявив, що «блакитні каски» - це порушення Мінських угод. Росіяни будуть блокувати введення миротворців так само, як вони блокували його в Сирії півтора роки тому. Китай, очевидно, утримається. Простіше кажучи, в короткостроковій перспективі Радбез знову буде дискусійним майданчиком. Але паралельно блокування цього рішення з боку РФ розв'яже руки Заходу в поставках нам зброї.

Але треба розуміти, що «блакитні каски» тут з'являться тільки тоді, коли будуть досягнуті якісь дипломатичні домовленості щодо заморожування конфлікту. Зараз Путін ні про яке заморожування конфлікту говорити не збирається. Тому сподіватися на те, що скоро сюди прийдуть «блакитні каски», не варто.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політолог: Єдиний реалістичний варіант для України пов'язаний з поліцейською місією ЄС

Чи будуть миротворці «миротворити»? Раніше я вже висловлював сумнів, що введення миротворців на Донбас здатне вирішити ситуацію в короткостроковій перспективі.

Ключова проблема з появою «блакитних касок» полягає в тому, що це завжди означає нездатність конкретної держави забезпечити державний суверенітет на своїй території. Ключове значення також має те, хто видає мандат на перебування миротворців. Так, статут ООН передбачає розгортання операцій з підтримання миру на основі мандатів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.

Чи видасть такий мандат постійний член РБ Російська Федерація? Відповідь на це питання дала маріонетка Кремля т.зв. «голова Народної ради ДНР» Андрій Пургін. «Якщо нам і потрібні миротворці, то це миротворці РФ. Але зараз ОБСЄ виконує контрольні функції. Це передчасна міра», - сказав він. Тому вето Росії на рішення РБ ООН вельми прогнозовано.

Крім ООН, миротворчий мандат може видати і ОБСЄ. Але тут може виникнути безліч питань у світлі ефективності роботи існуючої моніторингової місії ОБСЄ. Тому єдиний реалістичний варіант для України, найімовірніше, пов'язаний з поліцейською місією ЄС. Про це, до слова, вчора на засіданні РНБО обмовився і Петро Порошенко.

Однак ключове питання: чи погодиться на це сам ЄС? Особливо у світлі невиразної, а часто проросійської позиції низки країн Євросоюзу. Однак тут вже справа честі Ангели Меркель і Франсуа Олланда, об чию репутацію старанно витер ноги Володимир Путін.

Фото: УНІАН, Укрінформ, Кирило Чуботін/depo.ua