Кишеньковий "суперпарламент" та російська ядерна зброя: Як Лукашенко змінює білоруську конституцію

Вчора на білоруських урядових веб-ресурсах був опублікований проект нової конституції країни. Теоретично, цей текст далекий від фінального виду, оскільки кожен громадянин Білорусі може, за бажання, пропонувати до нього свої зміни та доповнення. Втім, якщо зважити на той факт, що проект був написаний особисто Лукашенком (принаймні, так він стверджує), сподіватися, що громадськість матиме можливість докорінно змінити його зміст, з очевидних причин не доводиться.

Нова "конституція від Лукашенка" покликана вирішити деякі юридичні формальності, які заважають білоруському диктатору залишатись у кріслі. А також посприяти ймовірному поглинанню Білорусі Росією — попри всі заяви про "збереження суверенітету".

Стосовно проблем Лукашенка — то все достатньо просто. У новій версії основного закону прописано п'ятирічний термін повноважень президента і норма про те, що "одна й та сама особа може бути президентом не більше двох термінів". Все прозоро і демократично. От тільки відлік тих двох термінів починає відраховуватися — правильно, після прийняття нової конституції. Путінська схема конституційного обману живе і процвітає.

Втім, не все так просто. Оскільки новий основний закон Білорусі передбачає помітне скорочення кількості повноважень у президента, і спрощує процедуру його імпічменту.

Натомість вводить в політичну реальність монструозний орган — Всебілоруське народне зібрання.

Цей "суперпарламент", на думку Лукашенка, повинен складатися з 1200 осіб, обиратися на п'ятирічний термін, і керуватися президією з головою ВНБ на чолі. При тому всі повноваження, які губить президент, отримує саме новий орган. Який призначатиме та звільнятиме голів та суддів Конституційного та Верховного судів, затверджуватиме основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики, визначатиме військову доктрину, даватиме згоду на застосування армії за кордоном, визначатиме концепцію національної безпеки країни, пропонуватиме зміни до конституції та запроваджуватиме надзвичайний стан "у разі бездіяльності президента". Якому ВНБ зможе без особливих складнощів навіть оголосити імпічмент.

Тому, цілком ймовірно, що малюючи схему майбутнього функціонування Білорусі, Олександр Лукашенко вирішив скористатися досвідом не тільки Росії, але й Казахстану.

Тож тепер доволі складно сказати, яким бачить своє політичне майбутнє Лукашенко — чи то у вигляді президента, чи то на посаді голови ВНБ. Можливо, звичайно, що він спробує сумістити ці дві посади — або ж зробити президентом когось із близької родини. От тільки Миколі Лукашенку всього 17 — а в конституції обиратись на найвищу посаду в Білорусі можна тільки з 40 років.

Втім, всі ці подробиці не є надто важливими. Оскільки ніхто ані в Білорусі, ані з а її межами не сумнівався, що "реформа конституції" від Лукашенка буде просто черговою спробою залишитися при владі. А референдум, на якому ці зміни будуть затверджуватися, нічим не відрізнятиметься від минулорічних тотально сфальсифікованих президентських виборів.

А ключовим цій історії, схоже, є той факт, що в проекті зміненого основного закону Білорусі зникли згадки про нейтральний та без'ядерний статус країни. Можна припустити, що Лукашенко "просто забув" перенести відповідну норму з попередньої версії конституції. А можна поглянути на політичну карту світу, і без проблем здогадатися, з ким теперішній Мінськ може укласти військовий союз, і чия ядерна зброя може бути розміщена в Білорусі. Складно сказати напевне, чи повне військове "поглинання" Білорусі, включно з розміщенням зброї масового знищення, і буде тією "асиметричною відповіддю" Кремля на розширення НАТО. Але в том, що на північ від нас скоро постане вороже налаштована держава з російськими військовими базами, сумніватись, на жаль, вже не доводиться.