Перемога над Китаєм: Як Трамп рятуватиме себе завершенням торговельної війни

Китай і США почали масштабні торгові переговори в Пекіні. Китайську сторону в них офіційно представляє віце-прем'єр Держради КНР Лю Хе. США - торговий представник Роберт Лайтхайзер і міністр фінансів Стівен Мнучін. Втім, за добре поінформованими чутками, американці зустрінуться і з генсеком ЦК КПК Сі Цзиньпіном.

Чим важлива ця зустріч? Штука в тому, що США збиралися з січня 2019 року підвищити тарифи на імпорт товарів з Китаю з 10% до 25%. Але в грудні на полях саміту G20 в Аргентині Дональд Трамп і Сі Цзіньпін домовилися відкласти підвищення мит на 90 днів.

Цей термін спливає на початку березня — і до того моменту країни або домовляться про взаємні поступки і збережуть наявний тарифний рівень, або почнуть, мабуть, наймасштабнішу торгову війну в історії планети.

При тому, що жоден із учасників конфлікту у цій війні не зацікавлений. Як США, так і Китай несуть помітні втрати від тарифного протистояння. Попри скорочення потоку китайських товарів до США, торговельний дисбаланс у стосунках між країами зберігається — оскільки потік американських товарів до Китаю також падає. Таким чином головна мета президента США Дональда Трампа стосовно "вирівнювання" торговельних потоків залишається недосягнутою, а американські виробники, товари яких попали під китайську тарифну відповідь, несуть помітні втрати.

Натомість і у Китаї за результатами четвертого кварталу минулого року темпи зростання ВВП впали до рівня, найнижчого за поточне десятиліття — 6.4%. Окрім того, торгова війна зі США призвела до того, що чимало виробників розміщують свої потужності в сусідніх з Піднебесною країнах — наприклад, у Індії та В'єтнамі. Ембарго і обмеження проти останнього, накладені ще в часи В'єтнамської війни, адміністрація попереднього очільника США, Барака Обами, зняла. Подібний фокус практикують навіть китайські компанії — не кажучи вже про міжнародні корпорації.

Тому сповільнення темпів росту ВВП має всі шанси тільки прогресувати — по мірі того, як країна губить як свій головний споживчий ринок, так і потік закордонних інвестицій.

Той факт, що як Федеральна резервна система США, так і Центробанк Китаю розглядають можливість зниження відсоткової ставки задля уникнення рецесії, свідчить про серйозність ситуації.

При тому чинний президент США, чий рейтинг впевнено долає все нові й нові антирекорди, зараз направду потребує помітної і значущої зовнішньополітичної перемоги. Бажано — такої, яку могли б на практиці відчути пересічні американські бізнесмени та громадяни.

І припинення торгової війни з Китаєм — під приводом досягнення взаємовигідних домовленостей — стало б ідеальним зразком такої перемоги. Що, у свою чергу, дало б можливість чинному господарю Білого дому виконати бодай частину даних перед виборами обіцянок стосовно зростання реального сектору економіки США.

Звичайно, переговори між США та Киаєм не будуть ні простими, ні швидкими. Бо йдеться в них не тільки про вирівнювання торговельного балансу, але й про практиковану Китаєм "легальну викачку" технологій з американських компаній (за допомогою купівлі частини цих компаній чи банального промислового шпигунства), усунення чисельних нетарифних бар'єрів, а також припинення державних субсидій для частини китайських виробників.

Тому цілком можливим є варіант, що сторони продовжать "припинення тарифного вогню" ще на декілька місяців, щоб мати можливість скрупульозно обговорити всі питання. Але, загалом, шанси на припинення торговельної війни між двома найбільшими економіками світу є більш ніж реальними.