Коли Росгвардія Путіна проллє першу кров

Економічна ситуація в Росії

За інформацією Джасмін К. Лі в The New York Times, низькі ціни на нафту і міжнародні санкції завдали шкоди російській економіці. Країна живе в режимі дефіциту з 2012 року, і її Резервного фонду вистачить, імовірно, до 2017 року. Минулого тижня Світовий банк попередив, що в Росії різко зростає рівень бідності. Одна з причин поточної економічної ситуації в Росії - різке зниження цін на нафту з червня 2014 року. Російська економіка так і не диверсифікувалась, щоб піти від залежності від експорту нафти і сировини. У 2015 році експорт нафти і газу склав 43% російського доходу. Вплив падіння цін на нафту підсилили західні санкції, вважає Роберт Кан, фахівець з міжнародної економіки Ради з міжнародних відносин (США). У Росії дуже маленький борг, але санкції ускладнили для неї одержання позик на міжнародних ринках капіталу.

Як повідомляє Джасмін К. Лі, Всесвітній банк прогнозує зростання рівня бідності до 14,2% в 2016 році. Повернення Росії на міжнародну арену було частково обумовлено зростанням військових витрат - за рахунок освіти, охорони здоров'я та інфраструктури, однак, нещодавно Росія повідомила про скорочення оборонних витрат в поточному році на 5%. Згідно з матеріалом американського експерта, Резервний фонд РФ скоротився на 45% з вересня 2014 року, і, за прогнозами міністра фінансів Сілуанова, його вистачить лише до 2017 року. Уряд розглядає можливість використання Фонду національного добробуту, призначеного переважно для фінансування пенсій, йдеться в статті.

Рада міністрів Уряд РФ не любить говорити про реальні економічні проблеми, прикриваючись офіційною статистикою. Ховаються при цьому і факти високого безробіття. Це стосується і молоді - авангарду і бойової сили будь-яких заколотів і революцій.

У державному та приватному секторах РФ пройшли серйозні скорочення штатів. Люди опинилися на вулиці при обмежених зважаючи на кризу можливостях для працевлаштування. Зарплати і соціальні пільги, всупереч численним обіцянкам перших осіб держави, були урізані. Травневі укази В. Путіна на практиці виконуються погано, а якщо і виконуються, то для "галочки".

Реальне життя народу відрізняється від того, що керівництво країни читає в своїх звітах. І це справа рук, перш за все, російського уряду.

Створення Національної гвардії

5 квітня на зустрічі з головкомом Внутрішніх військ Віктором Золотовим, главою МВС Володимиром Колокольцевим, директором ФСКН Віктором Івановим і першим заступником керівника ФМС Катериною Єгоровою президент Росії Володимир Путін оголосив про створення Національної гвардії. Пізніше був опублікований і указ президента про створення нової федеральної служби, а потім внесений в Держдуму законопроект "Про війська національної гвардії РФ" і пов'язані з його прийняттям поправки в законодавство. Директором Федеральної служби військ національної гвардії - головнокомандувачем військами національної гвардії РФ призначений Віктор Золотов.

Довідка. Віктор Золотов - колишній співробітник 9-го Управління КДБ СРСР, раніше очолював Службу безпеки Володимира Путіна. Мав тісні зв'язки з "тамбовським" ОЗУ, що було доведено під час розслідування в Іспанії діяльності російських кримінальних авторитетів. Тоді були опубліковані фотографії Золотова з пітерським криміналітетом. Син Золотова Роман Вікторович з 2010 по 2014 роки фактично очолював ФГУП "Охорона", яке на комерційній основі пропонує послуги з охорони майна громадян та організацій. У 2012-му "Охорона" виявилася замішана в гучному корупційному скандалі, пов'язаного з ім'ям не менш скандального генерала Михайла Суходольського, який був знятий президентом з посади голови петербурзької поліції. Прізвище Золотова постійно фігурує у взаєминах між владою, криміналітетом, силовиками і бізнесом. Віктор Золотов, за інформацією zamkova.info, - рідкісний представник федерального силового відомства, який перебуває в дружніх відносинах з Рамзаном Кадировим. Глава Нацгвардії знайомий з Путіним ще з 1990-х під час роботи в мерії Санкт-Петербурга. Золотов тоді був начальником охорони Анатолія Собчака, а Володимир Путін - заступником мера. Охоронцем Путіна в той час був Роман Цепов, одночасно керував охоронним підприємством "Балтік-ескорт", яке надавало охорону Людмилі Нарусовій і Ксенії Собчак. Так Путін почав тісно спілкуватися з Золотовим, який став його спаринг-партнером по дзюдо. Людмила Нарусова добре відгукувалася про Віктора Золотова, особливо відзначаючи його відданість. Борис Володарський, колишній чекіст і історик російських спецслужб, вважає, що Віктор Золотов "наглядав" за Медведєвим, а також пов'язує нового начальника Нацгвардії з серією вбивств, які, за його твердженням, за допомогою отрут зробили радянські та російські спецслужби. Пізніше Золотов переїхав до Москви і став керувати охороною президента. У 2013 році він очолив Внутрішні війська МВС. У глави Нацгвардії є будинок в селищі Мала Калчуга, неподалік від Ново-Огарьово, а також дача в селищі Ящерово, всього в семи кілометрах від резиденції Путіна "Валдай". Будинок Золотова в Геленджику відокремлює від іншої резиденції президента 30 кілометрів.

Продовжуючи розмову про Нацгвардію, варто додати, що до її складу можуть увійти до 400 тисяч осіб, повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на неназвані джерела. Співрозмовник агентства уточнює, що в 200 тисяч гвардійців перетворяться солдати Внутрішніх військ, які очолює Віктор Золотов. Решту штату наберуть зі спеціальних поліцейських підрозділів і ФГУП "Охорона".

Федеральна служба військ національної гвардії РФ матиме коротку назву - Росгвардія. "Федеральна служба військ національної гвардії Російської Федерації (Росгвардія) є федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення і реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері діяльності військ національної гвардії Російської Федерації, в сфері обігу зброї, в сфері приватної охоронної діяльності та в сфері позавідомчої охорони", - йдеться в тексті проекту документу, опублікованому на офіційному порталі проектів нормативних правових актів.

Як повідомляє російський "експерт" Леонід Левашов, Володимир Путін також підписав указ про скасування ФСКН і ФМС і передачі їх функції в МВС. У зв'язку з цим в Росії відбулося кардинальне перетасування правоохоронних відомств, яке б вимагало дуже серйозного осмислення. З приводу створення Нацгвардії в російських ЗМІ панують дві протилежні точки зору. Прокремлівські видання та телевізійні канали тиражують захоплені коментарі "експертів". А опозиційні ЗМІ заявляють про те, що в Росії з'являться "опричники Путіна", які будуть топити в крові народний протест. У Росії функції, властиві Нацгвардії, традиційно виконували внутрішні війська МВС, співробітників яких виділяє краповий берет. На російську гвардію в принципі накладаються аналогічні обов'язки: починаючи від підтримки порядку на вулицях і закінчуючи боротьбою з тероризмом. У розпорядженні гвардійців буде та ж матеріально-технічна база.

Як зазначає Л. Левашов, складується враження, що влада просто підстраховується від можливих соціальних заворушень. Їй потрібні віддані силові органи, здатні в екстреній ситуації беззаперечно виконати наказ, яким би він не був. Можливо, не випадково главою Національної гвардії Путін призначив колишнього начальника своєї Служби безпеки, вихідця із знаменитого 9-го управління КДБ СРСР Віктора Золотова.

При цьому про реальну причину перетасування залишається тільки здогадуватися. Можливо, внутрішні війська МВС не пройшли перевірку на лояльність (або професіоналізм) і тому треба було переформатувати цю структуру. Також не можна виключати існування іншої, прихованої від публіки причини або цілого комплексу чинників. Чи пов'язано це з прийдешніми парламентськими і президентськими виборами, поки сказати складно. Найімовірніше, створення Нацгвардії відбувається на тлі несприятливої ​​соціально-економічної ситуації, коли фактично створений грунт для масового соціального протесту.

Коментар

З урахуванням даних чинників допускається подальше зростання протестної активності на соціально-економічному грунті, яка має всі необхідні можливості для трансформації і в політичну площину. На цьому тлі варто також інтерпретувати створення Національної гвардії в Росії (Росгвардіі) виключно для протидії можливим протестних акціям в контексті майбутніх парламентських, а потім і президентських виборів. Російське керівництво готується до найбільш радикального сценарію розвитку подій. Однак на даний момент дійсно активного радикального крила, яке могло б консолідувати різні політичні групи в РФ, не виявлено. Протести середнього класу або інтелігенції можуть бути придушені силами МВС і ФСБ без застосування ресурсів Росгвардіі. Ефективне політичне протистояння кремлівському режиму було б можливе в разі активації радикальних націоналістичних і неофашистських груп. Однак, в ході агресивної зовнішньої політики РФ в Україні керівництву Росії вдалося за допомогою використання маніпулятивних технологій внести розкол до складу даних політичних угруповань. Використовуючи неофашистські угруповання і рух в терористичному проекті "Новоросія", тим самим Кремль фактично заручився відносною лояльністю даного сегмента політичної сфери сучасної Росії. На даний момент вказане крило російського суспільства паралізоване або знаходиться в стані тривалої політичної фрустрації. Цьому сприяє зрив процесу зі створення т.зв. "Великої Новоросії", але з іншого боку і продовження позиційних бойових дій на території окупованого Донбасу. Це не дозволяє радикально-екстремістським рухам РФ активно переключитися на політичний процес в самій Росії. Незважаючи на розвиток настроїв, які сьогодні називають не інакше, як "злив Новоросії", неофашистське і націоналістичне крило політичного сегменту сучасної Росії на даному етапі ще не дозріло до активних антипутінським масових заворушень на території РФ. Побічно це підтверджує аналіз публічної активності РНЕ, ДПНІ, "Русича", угруповань рідновірів, Олександра Жучковского і ін. Проте, в разі вчинення масових злочинів і протиправних дій співробітниками Росгвардіі щодо пересічних громадян Росії, цілком можливо, що частина прихильників т.зв. "Новоросії" перейде на сторону активних протестних груп.

Таким чином, протестна активність різних соціально-політичних груп в Росії можлива не за рахунок наявності одного лише соціально-економічного чинника і участі в демонстраціях представників середнього класу. Реальний розвиток протестного руху в Росії можливий лише тоді, коли в цей процес включаться неофашистські та націоналістичні угруповання, багато членів яких отримали досвід участі в бойових діях на тимчасово окупованій території Донбасу. Без включення до порядку денного даного політичного суб'єкта розвиток активних протестних дій в РФ приречене на розгром з подальшим посиленням репресивної політики правоохоронних органів Росії. Питання щодо того, включаться дані угруповання в протестні рухи РФ в неозорому майбутньому, на сьогодні залишається відкритим.