Ісламська держава контратакує на Росії

І якщо на даний момент задіяно в основному місцеве підпілля, то в найближчому майбутньому до нього можуть приєднатися і вигнані з Близького Сходу бойовики.

За неповну добу тільки в одному суб'єкті Російської Федерації - Дагестані сталося два теракти.

Вчора о 19-30 в районі селища Новий Хушет на околиці Махачкали була підірвана колона з двох поліцейських броньованих машин - "Урал" і УАЗ. У них знаходилися відряджені з Красноярська співробітники поліції, які їхали з чергування у Махачкалі до місця своєї дислокації в Каспійську. Не доїхали. Один загинув, ще двоє потрапили в лікарні, машини згоріли дощенту.

Сьогодні о 10-30 на КПП при в'їзді в село Сіртич при спробі зупинити машину співробітниками поліції водій не підкорився вимогам, проїхав трохи далі і машина вибухнула. У результаті, за попередніми даними, один поліцейський загинув, ще один отримав поранення.

Відповідальність за підрив поліцейських автомобілів в Дагестані взяв на себе місцевий осередок Ісламської держави.

Власне, подібні атаки стали в Дагестані практично повсякденними. Наприклад, перед березневими терактами 15 лютого в аулі Джемікент Дербентського району Дагестану вибух здійснив смертник. Потужність вибуху склала близько 30 кілограм у тротиловому еквіваленті. Двоє поліцейських загинули; поранення отримали 17 або 18 осіб. Відповідальність за атаку тоді взяв на себе "вілаят Кавказ Ісламської держави".

Власне, на той факт, що теракти не тільки здійснювались, але й планувались місцевим підпіллям (хоч в Росії і люблять поговорити про "арабських найманців"), вказує те, що цілями терактів практично завжди стають працівники російських правоохоронних органів. Не зважаючи на той очевидний факт, що підірвати рейсовий автобус з пасажирами набагато простіше і безпечніше, ніж броньований "Урал" з поліцейським спецназом, підривають все ж поліцейських. Бо в рейсових автобусах їздять співвітчизники.

Втім, активність дагестанського підпілля вказує на два простих факти. Один полягає в тому, що російська правоохоронна система, попри колосальні ресурси та повноваження, є не надто ефективною. Другий — що місцеве населення не горить любов'ю до російських поліцейських та збройних сил. Бо без підтримки місцевого населення успіхи подібного бойового підпілля є неможливими.

І по мірі того, як справи радикальних ісламістів що в Сирії, що в Іраку йдуть до закономірного могильного кінця, немала частина з них закономірно задумається про можливість зміни місця мешкання.

Звичайно, чимало їх купить сирійський паспорт — і рване до Європи. Але буде, вочевидь, значна група і тих, хто вибере на роль наступного поля для джихаду саме Росію. Особливо серед вихідців з колишнього СРСР, знайомих з азами російської мови.

І Північний Кавказ, з його наявним — хай і знекровленим — підпіллям, корумпованою владою і путінським режимом, нездатним більше в попередньому обсязі купувати лояльність місцевих еліт, стане найбільш логічною точкою призначення для тих, кому залишатись в Сирії та Іраку не дозволить банальний інстинкт самозбереження. Таким, найбільш ймовірно, буде кінець російської боротьби з тероризмом "в його лігві".

Тоді бійці на кшталт Александрова та Єрофєєва, яких сьогодні судять в Україні — і на кшталт тих, які сотнями — якщо не тисячами — угноюють другий рік ніким не сіяні поля Донбасу, невдовзі стануть конче потрібні Росії вже на власній території.