"Ихтамнеты" проти Путіна: Чим завершиться конфлікт найманців з Кремлем

Химерна, кафкіанська історія з російськими найманцями, котрі просять Міжнародний кримінальний суд захистити їхні права від порушень, що їх чинить російська влада, продовжує розвиватись. Звернувшись до Міжнародного кримінального суду, бійці приватних військових компаній пішли тепер до журналістів.

Передісторія конфлікту - якщо хто за ним не стежив - наступна. Бійці російських "приватних військових компаній" після серії поразок і масштабних втрат - зокрема, після зіткнення "вагнерівців" з авіацією США під Дейр-ез-Зором - раптом усвідомили, що держава навмисно позбавила їх правового статусу. І через це вони не тільки не отримують належних ветеранам пільг, але в будь-який момент можуть бути притягнуті до відповідальності за статтею про найманство.

Відповідно, у липні авторитетні найманці зверталися в адміністрацію Путіна з пропозицією легалізувати статус приватних військових компаній. Відповіло їм російське Міністерства оборони, назвавши їх діяльність "протизаконною і антиконституційною".

Вочевидь, після того були ще якісь спроби пролобіювати закон про ПВК у Росії - але вони, зі зрозумілих причин, не увінчались успіхом. "Наші ПВК для влади - безправне м'ясо" - так характеризував ситуацію в розмові з "Радіо Свобода" Євген Шабаєв, "отаман козацького товариства "Ховріно", близький до ПВК.

І от минулої неділі 357 делегатів з 52 регіонів Росії вирішили звернутись до Міжнародного кримінального суду за захистом прав "цивільних осіб, яких вивозили з країни з метою незаконного використання у військових цілях". Рішення було прийняте на з'їзді, який називався: " ЧВК. Гибель армии – #НасТутНет".

Звернення явно було опрацьоване професійними юристами. "Ми, громадяни РФ, ветерани збройних сил і бойових дій, спираючись на статтю 15 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, просимо порушити розслідування proprio motu..." - складається враження, що це респектабельний банк хоче притягнути до відповідальності збанкрутілого боржника. Звернення було направлене на ім'я прокурора Фату Бенсуда. Найцікавіше, що автори звернення готові "дати свідчення" про всі подробиці своєї діяльності. Яка, за останніми даними, охоплює Донбас, Сирію, Лівію, ЦАР, Габон, Північний та Південний Судан - та багато інших держав. Чим можуть обернутись свідчення цих людей для путінського режиму - уявити не складно.Бо хоча Росія й не підписала Римський статут (точніше, підписала, не ратифікувала, а потім забрала підпис) - в ході розслідування "справи найманців" може вилізти така кількість військових злочинів, що процес ризикує перетворитись на "міні-Нюрнберг".

Тим паче, що найманці, не надіючись виключно на справедливість із Гааги, потроху почали ділитись подробицями ситуації із журналістами - як російськими, так і західними.

Якоїсь адекватної відповіді з боку Кремля найманці наразі не дочекалися - прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков продовжує стверджувати, що нічого про цю історію не знає, і перенаправляє всіх цікавих до російського Міноборони. Але й на відкриту війну з бійцями нелегальних ПВК Путін також не наважився - повідомлень про якісь затримання наразі теж не було.

Визнати ПВК і врегулювати їх діяльність нормативними актами Кремль, звичайно, не може - оскільки Путіну для реалізації доктрини гібридної війни потрібні саме "нічиї" бійці, а не іще один армійський спецпідрозділ. Та й всі необхідні пільги для "солдатів удачі" коштуватимуть надто багато, бо адекватне утримання сотень, якщо не тисяч родин загиблих - заняття недешеве. Але й воювати на "пташиних правах" російські найманці більше не хочуть. А заставити мовчати надто балакучих "диких гусей" теж набагато складніше, ніж лібералів, пенсіонерів чи бюджетників. Тому конфлікт не "затихне сам по собі" - принаймні, впродовж найближчого часу.

Звичайно, бійці приватних військових компаній революції в Росії не зроблять. Але в разі, якщо наявна ситуація не буде врегульована - саме ці люди можуть стати озброєною силою антисистемного протесту в Росії. Їм до крові - чужої та своєї - не звикати.