"Лохотрон" Ципраса для Меркель з "синдромом жертви МММ"

Грецький парламент мусить до середи, 15 липня прийняти закони про реформу ключових сфер економіки країни (оце оперативність - таку б Верховній Раді...). Ці зміни передбачають "спрощення" системи пенсійного забезпечення (в перекладі - скорочення пенсій), підвищення податків, особливо ПДВ, скасування податкових преференцій для окремих грецьких островів, лібералізацію ринку праці, і ще багато чого.

Натомість Греція отримає короткострокову фінансову допомогу, щоб уникнути банкрутства впродовж найближчих днів. До наступного понеділка може бути виділено 7 мільярдів євро, і ще 5 - до середини серпня.

Звичайно, 12 мільярдів допомоги на 10 мільйонів греків - це абсолютно несерйозно. Тому в єврозоні почнуться переговори про пакет фінансової допомоги у розмірі 82-86 млрд євро. Гуляти - пардон, реформувати економіку - будуть за кошти Європейського стабілізаційного механізму - фонду фінансової стабілізації країн єврозони. Окрім того, з березня наступного року - якщо все з греками буде добре - до фінансування, ймовірно, підключиться й МВФ. При тому Європейський центробанк разом з міністрами фінансів країн єврозони приглядатимуть за тим, чи не порушує бува Греція узгоджені умови надання кредитів.

На перший погляд все виглядає, як відносно чесна угода - реформи в обмін на допомогу. Якби не кілька моментів.

Ключовим з яких, зокрема, є той, що лівацький уряд Греції не має жодного досвіду у покращенні економічної ситуації. І по суті своїй є соціал-популістським. При тому сподіватись, що соціал-популісти, отримавши чергову купу грошей, зможуть зайнятись планомірним скороченням соціальних виплат і радикальним роздержавленням економіки - це все рівно, що сподіватись, що лисиця перейде на капустяну дієту в зв'язку зі збільшенням кількості курей в курятнику. При тому в руках грецького уряду є десятки "відносно чесних" способів як надати бажану статистику, не надто щось змінюючи в економіці, так і просто відмовитись від даних міжнародним кредиторам обіцянок. Пославшись на "волю грецького народу". Їм це не вперше.

Судячи з усього, всі це розуміють. Недарма в ході вчорашніх переговорів не раз звучало, що головний ресурс, якого бракує учасникам непростих перемовин, це довіра. А міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле, якому ще треба буде затверджувати план по "розширному" кредиту, у відповідь на "щире захоплення" представників США успішними переговорами з Афінами, запропонував американцям обміняти Грецію на Пуерто-Ріко. Уточняючи, що це він пожартував. Все рівно ж не візьмуть.

Проте угода все рівно підписана, і греки отримають свою допомогу. Чому?

Хотілось би вірити, що запропоновані достатньо тривіальні заходи економії та стимулювання чудесним чином зцілять грецьку економіку. Але виникає підозра, що європейські лідери, вклавши таку прірву коштів у Грецію, просто не готові визнати, що все це було помилкою. І що європейська цивілізація, вирісши з грецької колиски, просто не може все життя тягати цю колиску в себе на плечах. Як обмануті вкладники комерційної піраміди, вони в глибині душі розуміють, що вкладені в аферу кошти втрачені - але готові вірити новим і новим обіцянкам про те, що слід вкласти ще зовсім-зовсім трішки, й обіцяне щастя таки настане.

А ще не полишає підозра, що, як грецький прем'єр Алексіс Ципрас надіється отримати кошти на період свого правління, а проблеми, пов'язані з їх використанням, залишити у спадок наступникам, так само і європейські лідери надіються зімітувати "вирішення" грецької проблеми, з наслідками якого доведеться мати справу вже комусь іншому.

В будь-якому разі, історія з Грецією, схоже, надовго відіб'є в ЄС бажання приймати в союз країни, чия економічна стабільність та ефективність викликає значні сумніви. На наш превеликий жаль.