Фінський нейрохірург розповів коли помер мозок Іслама Карімова

За словами Хернесніємі, коли він прилетів у Ташкент, "пацієнт був фактично мертвий, це була смерть мозку", передає depo.ua з посиланням на YLE News.

Як розповів лікар, 27 серпня йому подзвонив його учень з Узбекистану і попросив приїхати. За словами Хернесніємі, він робив багато операцій за кордоном, і в цьому проханні не було нічого незвичайного. За лікарем надіслали приватний літак.

Коли Хернесніємі прилетів у Ташкент, "операція вже не мала на тому етапі сенсу".
"Я не вважав розумним продовження лікування", - розповів він.

Згідно з медичним висновком, опублікованому владою Узбекистану, Іслам Карімов був госпіталізований з інсультом 27 серпня. У ніч на 28-е в Ташкенті зібрався консиліум лікарів з Росії, Німеччини, Монако, а також приїхав Юха Хернесніємі з Фінляндії. "За результатами консиліуму спільно з узбецькими фахівцями була визначена подальша тактика лікування", - говорилося у висновку. За офіційними даними, смерть наступила увечері 2 вересня.

Юха Хернесніємі відомий в світі як фахівець з аневризмів артерій головного мозку. За даними лікарського товариства Duodecim, за свою кар'єру він брав участь в лікуванні понад 70 тисяч пацієнтів.

Нагадаємо, 2 вересня влада Узбекистану офіційно підтвердила інформацію про смерть Карімова. Чутки про неї ширилися у ЗМІ з 29 серпня.

Президента Іслама Карімова поховали 3 вересня в Самарканді.

Довідка: Іслам Карімов очолив Узбекистан в 1989 році, зайнявши пост першого секретаря ЦК компартії тоді радянської республіки. Президентом він був обраний 24 березня 1990 року на сесії Верховної Ради Узбецької РСР.

В кінці 1991 року, незабаром після проголошення незалежності Узбекистану, Карімов отримав перемогу на всенародних виборах і з того часу беззмінно перебуває на посаді президента, продовжуючи свої повноваження шляхом референдумів про зміну конституції і виборів, які більшість спостерігачів розглядали як недемократичні.

Карімов відкидав звинувачення в авторитаризмі, стверджуючи, що демократія в різних країнах світу приймає різні форми і узбецька демократія не зобов'язана відповідати західним стандартам.