Федір Достоєвський про Бога, образи і свободу: 13 думок

depo.ua зібрав 13 цитат Достоєвського про цілі, закоханість і дива.

1. «Жодна уява не вигадає вам того, що дає іноді найзвичайнісіньке, пересічне життя. Поважайте життя!»

2. «Життя задихається без мети»

3. «Якщо ти попрямував до мети і станеш дорогою зупинятися, щоб жбурляти каміння у всяку собаку, що гавкає на тебе, то ніколи не дійдеш до мети»

4. «Свобода не в тому, щоб не стримувати себе, а в тому, щоб володіти собою»

5. «Справді висловлюються іноді про «звірячу» жорстокість людини, але це дуже несправедливо й образливо для звірів: звір ніколи не може бути таким жорстоким, як людина, настільки артистично, настільки художньо жорстоким»

6. «Закохатися - ще не означає любити... Закохатися можна і ненавидячи»

7. «Образитися іноді дуже приємно, чи не так? І адже знає людина, що ніхто не образив її, а що вона сама собі образу навигадувала і набрехала для краси, сама перебільшила, щоб картину створити, до слова прив'язалася і з горошинки зробила гору, знає сама це, а все-таки найперше ображається, ображається до приємності, до відчуття великого задоволення, а тим самим доходить і до ворожнечі істинної.. »

8. «Людина шукає не стільки Бога, скільки дива»

9. «Хто хоче приносити користь, той навіть зі зв'язаними руками може зробити багато добра»

10. «Той, хто хоче побачити живого Бога, нехай шукає його не в порожньому небосхилі власного розуму, але в людській любові»

11. «Дивно, що може зробити один промінь сонця з душею людини»

12. «Дуже небагато потрібно, щоб знищити людину: варто лише переконати її в тому, що справа, якою вона займається, нікому не потрібна»

13. «У кожній жінці є своя родзинка, але для того, щоб її знайти, не потрібно кришити весь пиріг»

Достоєвський народився в Москві.

Закінчив інженерне училище.

У 25 років опублікував перший роман «Бідні люди». Достоєвський прославився творами «Двійник», «Ідіот», «Гравець», «Злочин і кара», «Брати Карамазови».

У 28 років Достоєвського заарештували за відвідування зустрічей опозиціонерів - письменник вісім місяців провів у Петропавлівській фортеці, після цього був відправлений на каторгу до Омська. У 36 років Достоєвського помилували.

Письменник помер у 59 років від емфіземи.